Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6.3. Організаційно-фінансові механізми

Стимулювання інтенсивного та економічно ефективного використання земельних ресурсів у сільському господарстві автоматично не вирішує еколо­гічних проблем галузі. Потрібне застосування спеціальної групи методів, які за допомогою фінансово-економічних засобів змогли б господарюючі суб’єк­ти зацікавити у проведенні заходів щодо захисту й відтворення продуктивної сили землі, збереження екологічних функцій Грунтового покриву, оздоровлен­ня природного середовища сільської місцевості. Тобто мова йде про методи економічного стимулювання охорони земель та агроландшафтів.

Ці методи хоч і визначені законодавчо, але порядок їх застосування поки що не встановлено, тому на практиці механізм економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель не задіяний. Одночасно, вва­жати цей перелік вичерпним не слід, оскільки його потрібно конкретизувати та доповнити новими методами.

Проблема раціонального використання та охорони, особливо земель сіль­ськогосподарського призначення нині набула надзвичайної ваги. Здійснення земельної реформи, розвиток ринкових відносин супроводжуються розшару­ванням економічних інтересів землевласників і землекористувачів щодо ха­рактеру та інтенсивності використання землі як засобу сільськогоподарського виробництва. Значно зростає кількість суб’єктів землекористування та управ­ління земельними ресурсами, урізноманітнюються форми господарювання на землі. Передача землі у приватну власність здавалося б посилить зацікавле­ність господаря у раціональному бережливому використанні землі. Проте тут у дію вступають інші чинники землекористування, що носять інколи відверто деструктивний характер.

Прийняття нової редакції ЗК України, Законів України “Про землеустрій”, “Про охорону земель” зумовлює необхідність обгрунтування нових організа­ційно-економічних механізмів регіональної агроекологічної політики управ­ління раціональним використанням та охороною сільськогосподарських угідь, збереженням і відтворенням родючості Грунтів.

У зв’язку з цим, структурні моделі організаційно-економічних механізмів управління в галузі використання і охорони земель, будуть мати такий вигляд (рис. б.2, б.З). Для забезпечення реалізації зазначених моделей організацій­но-економічних механізмів відповідно до ст. 27 Закону України “Про охорону земель” Кабінет Міністрів України повинен прийняти Порядок економічного стимулювання заходів щодо використання та охорони земель і підвищення ро­дючості Грунтів, а також коли необхідно розробити відповідні методики. У зв’язку з відсутністю такого порядку та методик оцінки ефективності заходів ці механізми повністю не можуть бути застосовані в практиці управління зе­мельними ресурсами.

Так, наприклад, за 2000-2001 роки на виконання землеохоронних захо­дів (рекультивація порушених земель) у Київській області було використано 200 тис. грн бюджетних та коштів які надійшли від втрат сільськогосподар­ського і лісогосподарського виробництв. Водночас, на стимулювання земле­охоронних заходів не використано жодної гривні.




Відсутній і конкретний перелік заходів з поліпшення продуктивності зе­мель та їх охорони, тоді як суб’єкти аграрного земле- і природокористування повинні економічно стимулюватись за конкретні, зрозумілі їм і суспільству заходи, що проводяться за їх кошти й піддаються простому визначенню та прямо або опосередковано будуть забезпечувати стійкість агроландшафтів та суміжно розташованих земельних об’єктів. До таких заходів на регіональному рівні слід віднести:

- здійснення консервації орних земель та інших сільськогосподарських угідь;

- будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд;

- створення полезахисних лісосмуг, лісових насаджень у водоохоронних зо­нах річок та навколо водойм, у ярах та балках;

- окультурення природних кормових угідь;

- проведення хімічної та гідротехнічної меліорації ґрунтів;

- протиерозійний обробіток ґрунту.

Всі вони увійшли до переліку видів діяльності, що належать до приро­доохоронних заходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р. і повинні фінансуватися за рахунок державного бюджету.