Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

6.5. Організаційно-правові засади регулювання ринку земель

Для узгодження приватних, громадських, державних інтересів у процесі формування первинного і функціонування вторинного ринку земель здійсню­ється відповідне регулювання з боку органів державної влади та місцевого самоврядування.

Реалізацію державної політики у цій сфері здійснюють уповноважені на це центральні та місцеві органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування відповідно на загальнодержавному та місцевому рівні.

На загальнодержавному рівні передбачається прийняття нормативно- правових актів із питань:

- розмежування земель державної і колективної власності;

- реєстрації земельних ділянок несільськогосподарського призначення, ін­ших об’єктів нерухомого майна та прав на них;

- розподілу і перерозподілу земель;

- розроблення основних засад і способів приватизації земель;

- надання земельних ділянок несільськогосподарського призначення у ко­ристування державним підприємствам, установам, організаціям;

- примусового викупу земельних ділянок несільськогосподарського призна­чення для задоволення державних чи громадських потреб;

- планування територій населених пунктів і розроблення місцевих правил забудови територій населених пунктів;

- удосконалення основних засад справляння плати за землю;

- ведення державного земельного кадастру;

- організації землеустрою і землевпорядкування;

- здійснення державного контролю за використанням землі власниками та орендарями земельних ділянок несільськогосподарського призначення;

- вирішення земельних спорів.

Державне регулювання на загальнодержавному рівні передбачає засто­сування економічних важелів впливу на ефективне та екологічно безпечне функціонування ринку земель. З цією метою необхідним є опрацювання та застосування механізмів:

- уведення спеціальної плати за неосвоєні землі за прогресивною шкалою залежно від строку володіння земельною ділянкою;

- оподаткування за прогресивною шкалою операцій з перепродажу земель­них ділянок залежно від строків перебування земельної ділянки несіль- ськогосподарського призначення у власності однієї особи з метою запо­бігання спекуляціям на ринку землі;

- оподаткування за прогресивною шкалою земельних ділянок, які тривалий час не використовуються за призначенням.

На місцевому рівні небхідно здійснюється регулювання таких питань:

• перерозподілу і використання земель відповідно до планів земельно-гос­подарського устрою, проектів землеустрою щодо впорядкування терито­рій, містобудівної документації та місцевих правил забудови;

• оформлення і реєстрації прав на землю;

• справляння плати за земельні ділянки;

• спрямування коштів, отриманих від приватизації земельних ділянок, на розвиток соціальної сфери, сприяння формуванню адаптованого до вимог ринку землеустрою;

• здійснення землеустрою;

• здійснення моніторингу ринку земельних ділянок виконання інших за­вдань, спрямованих на розвиток ринку земель несільськогосподарського призначення.

Отже, системний підхід до управління земельними ресурсами на різних

рівнях вимагає узгоджених дій та правового забезпечення.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+