Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

10.3. Проектування організаційної структури управління земельними ресурсами на регіональному рівні

До компетенції регіональних органів управління (Комітету по земель­них ресурсах Автономної Республіки Крим та обласних управлінь зе­мельних ресурсів) входять: розробка стратегії і тактики розвитку земельних відносин та системи землеробства; підготовка і затвердження прогноз-планів розвитку з врахуванням економічного і соціального факторів, а також соці­альних, економічних, екологічних та науково-технічних програм загальноре- гіонального значення. Органи обласного управління координують внутріш- ньообласні земельні відносини, стимулюють розвиток міжгалузевих систем землекористування, спільно з міськими та районними органами управління визначають території для розміщення нових виробничих об’єктів, контролю­ють стан довкілля і землекористування, регулюють внутрішньообласний рух конкурентоспроможних і екологічно безпечних типів землекористування.

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ про обласне управління земельних ресурсів за­тверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 930. Обласне управління земельних ресурсів є місцевим державним органом, під­порядкованим Держкомзему України. У межах своєї компетенції здійснює дер­жавне управління земельними ресурсами, забезпечує проведення земельної реформи, раціональне використання та охорону земель на території області.

Обласне управління у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпоря­дженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням, наказами Держкомзему України.

Основними завданнями обласного управління земельних ресурсів відповідно до типового положення є:

- координація проведення земельної реформи, спрямованої на роздержав­лення і приватизацію земель, сприяння паюванню земель, переданих у колективну власність, створення умов для рівноправного розвитку різних форм власності на землю;

- здійснення державного контролю за використанням і охороною земельних ресурсів;

- ведення державного земельного кадастру, організація здійснення земле­устрою та моніторингу земель;

- реалізація державних, розроблення і здійснення регіональних програм раціонального використання та охорони земель, відновлення родючості Грунтів, поліпшення навколишнього природного середовища.

Обласне управління відповідно до покладених на нього завдань здій­снює такі функції:

1) реалізує державну політику у використанні та охороні земель, проведенні земельної реформи, готує і подає Держкомзему пропозиції щодо вдоско­налення законодавства з питань регулювання земельних відносин;

2) здійснює державний контроль за додержанням власниками землі та зем­лекористувачами земельного законодавства, встановленого режиму вико­ристання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення та умов надання;

3) виявляє землі, що використовуються не за цільовим призначенням та з по­рушенням установлених законодавством вимог;

4) розробляє і подає Держкомзему та обласній державній адміністрації необ­хідні розрахунки і обґрунтування програм робіт з проведення земельної реформи, здійснення землеустрою, реалізації заходів щодо раціонального використання та охорони земель, а також прогнозування розвитку земель­них відносин;

5) виконує делеговані йому Держкомземом функції замовника проектно-роз­відувальних і будівельних робіт, пов’язаних з проведенням земельної рефор­ми, здійсненням землеустрою, веденням державного земельного кадастру, моніторингу земель, раціональним використанням і охороною земель;

6) забезпечує використання за цільовим призначенням бюджетних асигну­вань, а також коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сіль­ськогосподарського і лісогосподарського виробництва;

7) організовує проведення робіт з грошової оцінки земель, подає обласній державній адміністрації пропозиції щодо плати за землю;

8) розглядає матеріали попереднього погодження місць розташування об’єк­тів будівництва, а також вилучення (викупу) та надання земельних діля­нок і готує проекти розпоряджень (висновків) обласної державної адмі­ністрації щодо попереднього погодження місць розташування об’єктів, вилучення (викупу) та надання в користування земельних ділянок;

9) подає Держкомзему пропозиції щодо надання ліцензій на провадження робіт, пов’язаних із збиранням інформації для ведення земельного када­стру, включаючи грошову оцінку земель, координує та контролює вико­нання суб’єктами підприємницької діяльності цих робіт;

10) проводить державну землевпорядну експертизу регіональних програм, схем і проектів щодо здійснення земельної реформи, землеустрою, вико­ристання та охорони земель;

11) здійснює нагляд за освоєнням проектів землеустрою, будівництвом про­тиерозійних та інших об’єктів, що споруджуються з метою раціонального використання та охорони земель;

12) забезпечує виконання землевпорядних робіт, аерофотознімальних, аеро- фотогеодезичних, геодезичних та інших досліджень для ведення держав­ного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення землеустрою та робіт з охорони земель;

13) здійснює контроль за встановленням на місцевості меж земельних діля­нок, переданих у власність або наданих у користування;

14) подає Держкомзему, обласній державній адміністрації інформацію про хід здійснення земельної реформи;

15) забезпечує складання планово-картографічних матеріалів у растровому і цифровому вигляді для ведення державного земельного кадастру, моніто­рингу земель, здійснення землеустрою;

16) організовує проведення земельних аукціонів та конкурсів;

17) створює систему інформації, необхідної для здійснення комплексу робіт, пов’язаних з проведенням земельної реформи, здійсненням землеустрою, веденням державного земельного кадастру, моніторингу земель, забезпе­ченням раціонального використання та охорони земель;

18) здійснює за погодженням з Держкомземом науково-технічне співробітни­цтво з науковими установами та організаціями, фірмами іноземних дер­жав з питань проведення земельної реформи;

19) сприяє підготовці та перепідготовці спеціалістів управління, районних відділів, міських (міст обласного та районного підпорядкування) управ­лінь (відділів) земельних ресурсів, забезпечує підвищення кваліфікації працівників для виконання покладених на нього завдань, організовує на­вчання з питань земельного законодавства;

20) забезпечує охорону праці та соціальний захист працівників управління, а також виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної го­товності у межах повноважень, визначених законодавством;

21) веде облік і звітність державної та відомчої статистики;

22) забезпечує в межах своєї компетенції збереження державної таємниці в управлінні та здійснює контроль за її збереженням у підпорядкованих йому органах земельних ресурсів;

23) здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Для реалізації вказаних завдань обласне управління має право:

1) вносити на розгляд відповідних державних адміністрацій і Рад подання про зупинення рішень, їх дій або бездіяльності з питань регулювання земельних відносин, що суперечать законодавству, пропозиції про при­пинення права власності або права користування землею у випадках, пе­редбачених Земельним кодексом України, а також про вжиття заходів до поліпшення якості земель;

2) перевіряти на підприємствах, в установах і організаціях, у тому числі на вій­ськових та оборонних об’єктах, об’єктах органів внутрішніх справ, служби безпеки, додержання вимог земельного законодавства, складати та розглядати відповідно до законодавства протоколи про адміністративні правопорушення, у разі потреби ставити перед відповідними органами питання про притягнен­ня до відповідальності осіб, винних у порушенні земельного законодавства;

3) залучати спеціалістів органів державної виконавчої влади, установ, орга­нізацій (за погодженням з керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

4) одержувати безплатно від місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій до­кументи, матеріали та інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

5) вносити пропозиції відповідним державним адміністраціям і Радам щодо обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення промисло­вого, цивільного та інших видів будівництва, освоєння земельних ділянок, проведення геолого-розвідувальних, пошукових, агротехнічних та інших робіт, які проводяться з порушенням земельного законодавства або мо­жуть негативно вплинути на стан земельних ресурсів;

6) брати участь у роботі комісій з приймання в експлуатацію меліорованих і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних споруд та інших об’єктів, що будуються з метою раціонального використання та охорони земель;

7) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції.

Обласне управління у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими органами державної виконавчої влади, представницьки­ми органами, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями та об’єднаннями громадян.

Обласне управління у межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства України видає накази, організовує та контролює їхнє виконання.

Обласне управління очолює начальник, якого призначає на посаду і звіль­няє з посади голова Держкомзему за погодженням з головою обласної дер­жавної адміністрації. Начальник управління одночасно є головним державним інспектором з використання та охорони земель області.

Начальник управління має заступників, яких за його поданням призначає на посаду і звільняє з посади голова Держкомзему. Заступники начальника управління одночасно є заступниками головного державного інспектора з ви­користання та охорони земель області. Розподіляє обов’язки між заступника­ми начальник управління.

Начальник обласного управління відповідно до типового положення:

1) здійснює керівництво управлінням, несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань, визначає ступінь відпові­дальності заступників начальника управління та керівників його структур­них підрозділів;

2) затверджує штатний розпис обласного та міського (міст обласного підпо­рядкування) управління в межах граничної чисельності та фонду оплати праці їхніх працівників, а також структуру районних відділів і міських (міст обласного та районного підпорядкування) управлінь (відділів) зе­мельних ресурсів;

3) затверджує положення про структурні підрозділи і функціональні обов’яз­ки працівників управління;

4) розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису витрат на утримання управління;

5) призначає на посади і звільняє з посад працівників управління.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції управ­ління, обговорення найважливіших напрямів його діяльності в управлінні утво­рюється колегія у складі начальника управління (голова колегії), заступників начальника за посадою та інших працівників управління. До складу колегії мо­жуть входити керівники інших підрозділів органів державної виконавчої влади.

Склад колегії обласного управління затверджує голова Держкомзему за поданням начальника управління.

Рішення колегії проводять у життя наказами управління.

Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо викорис­тання та охорони земель, реформування земельних відносин та вирішення пи­тань, пов’язаних з проведенням земельної реформи, в управлінні може ство­рюватися науково-технічна рада з учених і висококваліфікованих фахівців.

Склад ради та положення про неї затверджує начальник управління.

Процеси управління земельними ресурсами в регіоні пов’язані з відмін­ностями історичних, соціальних і економічних умов. Тому функціональна сис­тема управління земельними ресурсами в конкретному регіоні буде відрізня­тись від інших. Але вона завжди базуватиметься на типовій моделі структури головного управління земельними ресурсами, наприклад, у Київській області (табл. 10.2), яка значно відрізняється від існуючої (табл.10.3). В таблиці 10.4 наведено проектну структуру обласного управління. Відповідно до пропози­цій щодо вдосконалення функцій та завдань головного управління земельни­ми ресурсами конкретного регіону та типової моделі структури формується проектна організаційна структура в кожному регіоні.

Якщо врахувати, що, наприклад, в Київській області гранична чисельність працівників місцевих органів земельних ресурсів 577 чол., то зміна структури відповідно до сучасних завдань і функцій обласного управління не потягне за собою додаткових бюджетних асигнувань, крім того, слід враховувати, що проходить процес автоматизації управлінської інформації. Для обласних міст вона може залишитись незмінною - 46 чол., а для районних відділів - 410 чол., від 1 до 44 чол. У районних відділах вона є достатньою, якщо врахувати, що частина управлінських функцій повинна перейти до центрів державного зе­мельного кадастру.

У процесі управління земельними ресурсами здійснюється ведення дер­жавного земельного кадастру, планування та організація землеустрою та ін­ших функцій. Участь в управлінні земельними ресурсами області з боку єди­ної системи державних органів земельних ресурсів здійснюється через штатні одиниці фахівців землевпорядників у межах регіонів, міських, селищних та сільських рад, які є штатними співробітниками районних відділів земельних ресурсів Держкомзему України.

Аналіз обсягів виконуваних у межах окремих адміністративних утво­реннях комплексу управлінських робіт показав, що навантаження на фахівця землевпорядника різко відрізняється залежно від особливостей території та фактора розселення, тому ці фактори слід використовувати для планування кількості працівників.

Таблиця 10.2.

Модель організаційної структури головного управління земельними ресурсами в Київській області

Функції

управління

Функціональні

управління

Управлінсько-контрольні відділи (сектори)

Збір і аналіз да­них про об’єкт управління та процеси управ­ління

Управління дер­жавного земель­ного кадастру та моніторингу земель

1. Відділ (сектор) статистики земельних ресурсів та моніторингу земель

2. Відділ реєстрації земельних ділянок та прав на них

3. Відділ оцінки земель та земельних платежів

4. Відділ геоінформаційних систем (ГІС)


Функції

управління

Функціональні

управління

Управлінсько-контрольні відділи (сектори)

Розробка управ­лінських рішень

Управління регулювання земельних від­носин та плану­вання землеко­ристуванням

1. Відділ (сектор) прогнозування та пла­нування використання і охорони земель

2. Відділ організації землевпорядних та земельно-кадастрових робіт і землевпо­рядної експертизи

3. Відділ регулювання ринкового оборо­ту земельних ділянок

4. Юридичний відділ (сектор або група)

Реалізація

управлінських

рішень

Управління землеустрою та охорони земель

1. Відділ організації землеустрою

2. Відділ (група) організації та фінансуван­ня заходів з охорони та поліпшення земель

3. Відділ економіки землекористування

Контроль за функціонуван­ням сформова­ного процесу і його коректу­вання

Управління дер­жавного контро­лю за дотриман­ням земельного законодавства та здійсненням землевпорядних заходів

1. Відділ контролю за використанням земель і дотриманням земельного зако­нодавства

2. Відділ вирішення земельних спорів і робота з судами

3. Відділ координації зв’язків з органами виконавчої влади та місцевого самовря­дування

Таблиця 10.3.

Існуюча структура Київського обласного управління земельними ресурсами



Таблиця 10.4.

Проектна структура головного обласного управління земельними ресурсами



Також на обсяги обслуговування території фахівцем землевпорядником істотно впливають такі показники: загальна площа адміністративно-територі­ального утворення і кількість власників землі та землекористувачів.

Для розрахунку індексів навантаження використовуються наступні по­казники:

1) площа районів і області;

2) кількість власників землі та землекористувачів у межах районів і області;

3) кількість штатних одиниць фахівців землевпорядників;

4) розрахунковий індекс навантаження на одну середньозважену штатну оди­ницю становить - 1,0;

5) частка навантаження прийнята за загальною площею (Р заг) - 40 %, а за кількістю власників і землекористувачів - 60 %;

6) посада начальника районного відділу земельних ресурсів до розрахунків не включена (загальне керівництво).

Розрахунки фактичного навантаження на одну штатну одиницю прово­дяться за формулами:

а) за загальною площею:

11, 2 = 28,0 х 0,40 ( штатних одиниць );

б) за кількістю власників землі та землекористувачів:

16,8 = 28,0 х 0,60 (штатних одиниць); де Ф1 - розрахункова кількість фахівців, які обслуговують земельні ре­сурси адміністративно-територіального утворення, одиниць;

Ф2 - розрахункова кількість фахівців, які обслуговують фізичних та юридичних осіб - землевласників та землекористувачів, одиниць;

Кпр - кількість працівників за штатним розписом, одиниць;

К1 - показник частки затрат часу на обслуговування адміністративно- територіального утворення за площею (40 %);

К2 - показник частки затрат часу на обслуговування фізичних та юри­дичних осіб - землевласників та землекористувачів, що мають у власності та користуванні земельні ділянки на території певного адміністративно-терито­ріального утворення (60 %).

Кількість фахівців, які обслуговують регіон за двома факторами, стано­вить 497 одиниць:

• фактор загальної площі 199 од.;

• фактор кількості власників землі та землекористувачів 298 од.

Диференціація зазначених показників на окремі адміністративні утворен­ня дає можливість отримати реальний індекс навантаження на одну штатну одиницю фахівця-землевпорядника окремо за загальною площею адміністра­тивно-територіального утворення і кількістю власників землі та землекорис­тувачів, які визначаються за формулами (10.3) і (10.4).

де I - індекс навантаження на окреме адміністративно-територіальне утворення за площею обслуговування;

X Р району - площа адміністративного району, га;

Ф1 - розрахункова кількість фахівців, які обслуговують земельні ре­сурси адміністративно-територіального утворення, одиниць;

І2 - індекс навантаження за кількістю фізичних та юридичних осіб;

Фату - кількість осіб адміністративно-територіального утворення, землевласників та землекористувачів;

Ф2 - розрахункова кількість фахівців, які обслуговують земельні ре­сурси адміністративно-територіального утворення, одиниць;

Сума цих показників дає можливість отримати загальний розрахунковий індекс навантаження на адміністративно-територіальну одиницю.