1.1. Загальні відомості про автоматизацію технологічних про­цесів

Залежно від обсягу завдань, які на неї покладені, авто­матизація класифікується так:

часткова, що передбачає автоматизацію окремих техно­логічних процесів, пристроїв, елементів обладнання;

комплексна—провадиться на дільниці, у бригаді, в це­ху, підприємстві, які функціонують як єдиний взаємопо­в’язаний комплекс; при цьому автоматизацією охоплені ос- • новні виробничі функції підприємства, відділення;

повна—передбачає передачу всіх функцій управління і контролю виробництвом автоматичній системі управління.

При розробці системи автоматизації кожний агрегат, механізм, технологічний процес, виробництво, які підляга­ють автоматизації, називають об’єктом управління. Поєд­нання об’єкта управління з комплексом технічних засобів автоматизації прийнято називати системою автоматичного управління. Властивості (статичні та динамічні) об’єкта автоматизації визначають структуру комплекса технічних засобів автоматизації. Тому поняття об’єкта управління — одне з центральних у теорії автоматичного управління.

При автоматизації технологічних процесів використову­ються різні системи автоматичного управління, які класи­фікуються за такими ознаками:

принципом функціонального зв’язку між змінними — розімкнені та замкнуті;

характером зміни заданого значення змінної — системи стабілізації, програмні та слідкуючі системи;

принципом формування регулюючої дії — системи, в яких управління здійснюється по відхиленню регульова­ної величини, інваріантні та комбіновані;

властивостями в стійкому режимі — статичні та астати­чні;

характером сигналів, що використовуються в систе­мах,— безперервні, релейні, імпульсні, цифрові;

ступенем ідеалізації математичної моделі — лінійні і нелінійні, стаціонарні і нестаціонарні, із зосередженими і розподіленими параметрами;

структурними схемами — одно- і багатоконтурні;

можливістю змінювати характеристики — адаптивні та неадаптивні;

видом допоміжної енергії—електричні, пневматичні та гідравлічні.

При створенні систем автоматизації важливо встановити найбільш доцільний рівень автоматизації виробничого про­цесу, що визначається перш за все економічною ефективні­стю в умовах конкретного виробництва.

Розробка систем автоматизації провадиться у певній по­слідовності. Насамперед розробляють структурну схему, яка дозволяє визначити складові частини об’єкту, а також зв’язки між ними. Потім розробляють схему автоматизації, на основі якої встановлюють функціональні властивості ко­жного з елементів системи зокрема і всієї системи в ціло­му. Наступний етап — дослідження властивостей об’єкта автоматизації як статичних, так і динамічних, що дозволяє вибрати для об’єкта відповідний алгоритм управління та регулятор (комплекс технічних засобів), який реалізує цеп алгоритм. Потім розробляють схеми принципову, з’єднань та підключень, вибирають щитову продукцію і оцінюють ефективність розробленої схеми.