3.3. Агротехнічні вимоги до автоматизації технологічних про­цесів у закритому грунті

Норми технологічного проектування споруд закритого грунту (НТП—СХ) передбачають: автоматичне регулю­вання температури і вологості повітря; температури води в системі підгрунтового обігрівання; температури поливної води і розчину мінеральних добрив; концентрації добрив у розчині та вуглекислоти в повітрі; автоматизацію проце­сів поливу, підживлення і досвічення рослин; закриття вен­тиляційних фрамуг при швидкості вітру понад 10 м/с.

Для кожного виду рослин характерні свої оптимальні режимні параметри та допустимі відхилення від оптимуму.

Тепловий режим культиваційних споруд підтримується за допомогою автоматичних систем обігрівання і вентиля­ції. Він визначається потужністю джерел тепла, а також конструктивними особливостями споруд. Точність підтри­мання заданої температури — в межах ±1°С. Крім того, задана температура повинна узгоджуватись з рівнем освіт­леності, що пов’язане з фізіологічними особливостями жит­тєдіяльності рослин. Технологічні норми також регламен­тують максимальну температуру ЗО °С (для розсади 26 °С)., мінімальну— 15 °С (не більше доби).

Водний режим забезпечується підтриманням необхідної вологості повітря і грунту за допомогою різних систем зро­шення (надгрунтове, підгрунтове, крапельне зрошення). Ви­трати води становлять від 5 до 15 л/м² на добу. Оскільки зрошення не повинне порушувати тепловий режим у спору­ді, температура поливної води підтримується на рівні тем­ператури повітря і грунту (в межах 20—25 °С).

Режим оісивлення забезпечується підтриманням необ­хідної концентрації мінеральних добрив, їх співвідношен­ням і pH грунту або субстрату. Технологія передбачає ре­гулювання загальної концентрації з точністю ±10 % і pH з точністю ±0,1 в достатньо вузькому діапазоні, який ви­значається технологічним регламентом для кожного виду рослин і змінюється залежно від фази розвитку.

Газовий режим в об’ємі споруди закритого грунту пе­редбачає контроль і підтримання концентрації вуглекис­лоти на рівні 0,1—0,35 %• Регулювання концентрації здій­снюється при рівні освітленості більше 5 клк. При цьому повітряний обмін з навколишнім середовищем припиняєть­ся шляхом закриття вентиляційних фрамуг. Для інтенси­фікації процесів життєдіяльності рослин швидкість повіт­ряних потоків повинна становити 0,15 м/с.

Світловий режим, як правило не регулюється. Лише при вирощуванні розсади і в селекційних спорудах вико­ристовують штучне освітлення. Питома потужність опромі- нювачів згідно з технологічними нормами знаходиться в. межах 100—300 Вт/м².

Урахування всієї різноманітності взаємозв’язків між режимними параметрами, їх узгодження та оптимізація потребують високого рівня автоматизації технологічних процесів.