5.4. Автоматизація управління освітленням у пташнику

У птахівництві широко застосовують штучне освітлен­ня для збільшення тривалості світлового дня, яка впливає на розвиток і продуктивність птиці та якість яєць. Вста­новлено, що денне, навіть незначне збільшення світлово­го дня, стимулює статевий розвиток молодих курей і сприяє підвищенню їх несучості.

Вмикають освітлення плавно (штучні світанок та су­тінки) і ступінчасто.

Для автоматичного керування освітлення у пташниках із змінною тривалістю світлового дня використовують ус­тановки УПУС-1, УПУС-2, ПРУС-1, ПРУС-2, Т1РОС.

Установка УПУС-1 дає змогу протягом 52 тижнів авто­матично підтримувати наперед заданий світловий режим у пташниках із щодобовою повільною (на 3—5 хв) зміною тривалості світлового дня. Установка ПРУС-1 має анало­гічне призначення, її програма розрахована на 540 днів.

Установка для керування освітленням у пташнику (рис. 5.22) складається із програмного пристрою і виконав­чого щитка.

Основним вузлом програмного пристрою є реле часу 2РВМС, яке складається з анкерного годинникового меха­нізму з автоматичним підзаведенням пружини від електро­двигуна. Годинниковий механізм реле повертає програмний барабан із закріпленою на ньому програмою у вигляді па­перу, на який нанесено графік зміни світлового режиму. Цей графік складають з урахуванням конкретних умов і ба­жаного світлового режиму в пташниках окремо для кожної партії птиці на весь період її вирощування або утримання.

Принцип роботи установки такий. Автоматична щодо­бова зміна тривалості електричного освітлення у пташнику протягом великого проміжку часу здійснюється програм­ним пристроєм внаслідок додавання двох рухів: обертово­го—програмного барабана 3 (рис 5. 22) (один оберт на добу) і поступального — втулки 5 з контактним роликом (0,75 мм на добу), що ковзає на поверхні барабана. Ролик залишає на програмному барабані спіралеподібну траєкто­рію, причому тривалість світлового дня щодоби збільшу­ється на кілька хвилин. Коли ролик перекотиться по по­верхні програмного барабана, замкнеться коло живлення реле /СІ. Через 3—4 с спрацює реле /СІ і замкне свої кон­такти в колі живлення реле К2 виконавчого щитка, тобто буде подана команда на вмикання електричного освітлення. Реле К2 спрацює і замкне свої контакти К2 : 1 у колі жив­лення електромагнітного пускача КМ1, який ввімкне елект­ричне освітлення. Коли контактний ролик знову потрапить на ізольовану діаграмним папером поверхню програмного барабана, то через 10—15 свимкнеться реле /СІ, що приз­веде до вимикання освітлення. Витримка часу створюєть­ся завдяки конденсатору СІ, який розряджається через резистор ЯЗ та обмотку реле /СІ. Наявність у пристрої електричного кола, яке складається з конденсатора СІ, реле К1, діода Уй та резисторів Я2 і ЯЗ, запобігає іскрінню між контактним роликом і поверхнею барабана.

У виконавчому щитку передбачене також ручне керу­вання освітленням за допомогою магнітного пускача КМ2, кнопок 551 і 552. Ручне керування освітленням можливе лише тоді, коли реле К2 вимкнене. Якщо через деякий час після ручного вмикання освітлення програмний пристрій подасть команду.на автоматичне вмикання освітлення, то спрацює реле К2 і розімкне свої контакти в колі живлен­ня котушки магнітного пускача КМ\. Відбудеться автома­тичний перехід з ручного керування на керування від руч­ного пристрою.

У програмному пристрої і виконавчому щитку передба­чені спеціальні контакти 5(31 і 5(22, які розмикаються при* відкриванні дверцят і припиняють подачу напруги на елект­ричні схеми.

Установка ПРУС-1 має барабан з вирізом, профіль якого визначає програму роботи освітлювальної установ­ки на весь період вирощування або утримання птиці. Ба­рабан приводиться в дію пружинним двигуном з годинни­ковим механізмом з автоматичним підзаведенням пружини від електродвигуна (рис. 5. 23).

Освітлювальні лампи поділяють на дві групи, які вми­каються електромагнітними пускачами КМ1 та КМ2. Як­що спеціальний пристрій, що діє на мікроперемикачі, ков­зає по поверхні барабана, то контакти останніх замкнені і освітлення ввімкнене, а коли він знаходиться над вирі­зом — розімкнені і освітлення вимкнене. Контакти мікро- вимикачів вмикаються почергово з витримкою часу 2—

4 хв, а вимикаються у зворотній послідовності, що забезпе­чує створення штучного світанку та сутінок.

Установка УПУС-2 призначена для централізованого- керування режимом освітлення в 9 пташниках. Крім прог­рамного та виконавчого пристроїв, вона має фотореле для погодження дій автоматики в пташниках, що мають вікна з природним освітленням.

Установка ПРУС-2 має таке ж призначення, як І уста­новка УПУС-1. Крім того, вона забезпечує створення штуч­ного світанку та сутінок завдяки вмиканню та вимиканню освітлення двома ступенями.

Автоматизована система управління світловим режи­мом в пташниках «Каштан-С», яка функціонує на птахо­фабриці «Київська», передбачає передачу керуючих сиг­налів із пульта диспетчера до об’єктів керування — пташ-

5.23. Принципова електрична схема установки ПРУС-1

ників, а також зворотний зв’язок по тракту пере­дачі інформації.

Пульт диспетчера скла­дається із дисплея, мік­ропроцесорної системи, мнемосхеми, панелі інди­кації. В пташниках змон­товані пускові пристрої. До складу мікропроцесор­ної системи входять: модуль зв’язку з дисплеєм по послідовному інтерфейсу СТИК-С2;

модуль центрального процесорного елемента на.основі мікропроцесора КР580ІК80А з тактовою частотою 500 кГц;

модуль постійного запам’ятовуючого пристрою (ПЗП) об’ємом 2 кбайти;

модуль оперативного запам’ятовуючого пристрою (ОЗП) об’ємом 16 кбайт;

пульт інженера, який забезпечує прямий доступ до пам’яті та імітацію керуючих сигналів мікропроцесорної системи, шин адреси, а також построкове виконання прог­рами мікропроцесором з індикацією стану шини адреси і даних в момент дії керуючих сигналів;

комутатора на базі паралельного інтерфейсу КР580ВВ55А, який забезпечує видачу до модулів спряжен­ня з об’єктом номерів пташників, кодів команд і кодів стробів команд, а також виконує ввод до магістралі даних кодів ситуації в пташниках;

погоджувачі рівнів, де відбувається перетворення сиг­налів, які надходять від модуля спряження з об’єктом. Не­правильне виконання команд друкується на екрані дис­плея.

Система «Каштан-С» розрахована на керування світло­вим режимом у 50 пташниках.

Контролер керування світловим режимом функціонує завдяки двом програмам: ПКСР (програма керування світловим режимом) та МОНІТОР. Ці програми розміще­ні в ПЗП.

Оператор з клавіатури дисплея, по кожному пташнику в відведений сегмент ОЗП під керуванням програми МО­НІТОР, вводить початкове значення керування: номер стан­дартного вікового інтервалу курей в технологічному циклі,

кількість діб та величину початкового приросту (спаду) світлового дня в межах даного стандартного вікового ін­тервалу. Решта паспортних даних для основної породи курей зберігаються в ПЗП або може бути введена в ОЗП для інших порід. Після закінчення вводу початкових умов, оператор вмикає таймер і всю систему, натиснувши від­повідну кнопку.