Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6.2. Автоматизація створення мікроклімату в тваринницьких приміщеннях

При значній концентрації тварин на обмежених площах вирішальна роль в падінні їх продуктивності відводиться створенню оптимального мікроклімату.

Мікроклімат — це сумарне .значення окремих факто­рів — температури, вологості, швидкості руху та газового складу навколишнього повітря, наявності пилу та мікро­організмів, рівня радіації, іонізації, а також освітлення, атмосферного тиску тощо.

Дія різних факторів навколишнього середовища на ор­ганізм тварин проявляється в деяких змінах її фізіологіч­ного стану: кровообігу, дихання, терморегуляції, газооб­

міну та ін. Дослідженнями, наприклад встановлено, що продуктивність молочних корів на 70 % визначається умо­вами навколишнього середовища і лише на ЗО % — гене­тичними ознаками.

Таким чином, зміною складу та властивостей навколиш­нього складу та властивостей навколишнього середовища можна впливати на організм тварин, досягаючи високої продуктивності.

Мікроклімат у тваринницьких приміщеннях залежить від багатьох умов — зонального клімату, теплозахисних властивостей огороджуючих конструкцій приміщень, рів­ня повітрообміну, ефективності вентиляції, стану каналіза­ції, способів прибирання та видалення гною, освітленості, а також технології утримання тварин.

Із перелічених факторів мікроклімату найбільш суттє­во на організм тварин впливають температура, вологість та газовий склад повітря. Так, при низькій температурі збільшується тепловіддача тварин, що призводить до по­силеного споживання корму і навіть до захворювання. Ви­сока температура, навпаки, спричиняє перегрів. Але най­більш негативний вплив чинять на організм (в першу чергу молодняка) різкі коливання температури. Інші фак­тори мікроклімату (вологість, газовий склад) за умов від­хилення їх параметрів за межі, що рекомендуються тех­нологами, також пригнічують життєдіяльність організму тварин, однак, значно менше.

Деякі норми параметрів мікроклімату для сільськогос­подарських тварин наведені в табл. 6. 1 та 6. 2.

Утримання сільськогосподарських тварин на фермах та комплексах характеризується трьома основними періо­дами:

зимовим, коли повітрообмін у приміщенні мінімальний, а кількість теплоти, що подається від додаткових джерел, підвищенна;

літнім, коли повітрообмін максимальний;

перехідним (весняно-осіннім), коли має забезпечува­тись досить інтенсивний повітрообмін та певне надходжен­ня теплоти.

У ці періоди працює відповідне технологічне облад­нання: система вентиляції та система теплозабезпечения.


6.1. Норми температури та вологості повітря для великої рогатої худоби




На практиці знайшли широке застосування два варіанти повітро- та теплопостачання сільськогосподарських при­міщень (рис. 6.6), при якому забір повітря здійснюється через спеціальні отвори в стіні або шахти на даху примі­щень.

У літній період лишки тепла виводяться за межі примі­щення за рахунок вентиляційної системи (рис. 6.7). Най­частіше використовується при цьому вентиляційна уста­новка «Клімат-4». До її складу входять осьові веіггиляторй типу ВО, що приводяться спеціальними асинхронними дви­гунами з підвищеним ковзанням, а також комплект тех­нічних засобів, який забезпечує автоматичне управління частотою обертання вентиляторів. Розрізняють ступінчасте та безперервне регулювання частоти обертання вентилято­рів. Перше забезпечується автотрансформатором та по­зиційною станцією управління ШАП-5701 (основою її є позиційний регулятор ПТР-3). Друге — станцією управлін­ня МК-ВУЗ та іншими аналогічними (наприклад «Кліма- тика»). При цьому основою в останніх станціях є схема управління силовими симісторами (рис. 6. 8), за допомо­гою якої автоматично (залежно від температури )змінює напруга живлення електричних двигунів — приводів вен­тиляторів.

Припливна вентиляція включає високонапорні вентиля­тори з електроприводом, що подають повітря до розподіль­чого повітропроводу (рис. 6.9). При потребі повітря, що по­дається до приміщення, може підігріватися калорифером. Частота обертання вентилятора змінюється вручну (напри­клад, залежно від віку тварин). Кількість теплоти, що від-

6.8. Спрощена електрична принципова схема безперервного регулюван­ня частоти обертання електродвигунів вентиляторів:

І — схема управління силовими симісторами; 2 — осьовий вентилятор


дає калорифер, регулюється автоматично за допомогою про­мислових регуляторів типу Р. 25, РС. 29.

При утриманні в одному й тому ж приміщенні різних за віком тварин (наприклад, свиноматок та молодняка) ви­никає проблема забезпечення їх необхідним температурним режимом. У цьому випадку використовують засоби локаль­ного обігрівання (наприклад, опромінювачі типу ИКУФ)..

6.9. Схема автоматизації припливної вентиляційної системи:

1 — забірна камера; 2 — заслінка; 3 — теплообмінник; 4 — вентилятор; 5 — роз­подільний повітропровід; 6 — приміщення; 7 — трубопровід для теплоносія


(3.10. Електрична принципова схема управління опромінювачем ИКУФ-1:

І — управління лампами ультрафіолетового опромінення; II — управління лампа­ми інфрачервоного опромінення


На рис. 6.10 зображена електрична принципова схема уп­равління опромінювачем ИКУФ-1. Як видно, автоматичний режим управління забезпечує реле часу КТ.

Зазначені системи управління мікрокліматом тривалий час використовуються на фермах України. Надійнішими є позиційні системи, а більш точними —безперервні.