Основна необхідність використання вибіркових досліджень по­лягає в тому, що суцільна аудиторська перевірка великих і навіть середніх підприємств, які становлять основну частину всього вироб­ничого потенціалу України, фізично неможлива.

Вибіркові дослідження забезпечують дані для характеристики всієї сукупності на підставі принципу екстраполяції — розповсю­дження результатів перевірки на всю генеральну сукупність. Вибір­кове спостереження має певні переваги перед суцільним. Це мож­ливість оцінки за результатами вибіркового спостереження усієї ге­неральної сукупності: економія часу і коштів за рахунок скорочен­ня обсягу робіт; точніші результати досліджень внаслідок зменшен­ня кількості помилок при реєстрації. Екстраполяція результатів ви­біркового дослідження на всю генеральну сукупність може бути ви­правдана лише в тому випадку, коли аудитором досконало визна­чені такі питання:

— склад генеральної сукупності;

— проведення стандартизації;

-розмір припустимої максимальної помилки вибірки;

— розмір очікуваної помилки;

— обсяг вибірки і спосіб відбору;

— інтерпретація результатів вибіркового дослідження.

Під генеральною сукупністю слід розуміти набір інформації, сто­совно якої аудитор хотів би зробити аудиторську вибірку.

При проведенні вибіркових досліджень використовується метод стратифікації — процес розподілу генеральної сукупності на дрібніші підсукупності, кожна з котрих має свою власну характеристику. Стра­тифікація дозволяє аудитору направляти свої зусилля на більш важ­ливі для реалізації мети об'єкти перевірки.

Припустима максимальна помилка — це максимальне значення помилки в сукупності даних, котра стає суттєвою за умови прийнят­тя рішення про ефективність вибіркової перевірки. Під час застосу­вання тестів внутрішнього контролю підприємства під допустимою помилкою розуміють максимальний розмір відхилення від контрольної процедури. За умови незалежних процедур перевірки припустима

помилка — це максимальна сума відхилень у бухгалтерському документообігу, яка приймається аудиторами.

Очікувана помилка — розмір помилки, передбачений аудитором у загальній сукупності. На питаннях визначення обсягів вибірки, способу відбору та інтерпретації результатів відбіркового досліджен­ня зупинимося докладніше далі.

Основною вимогою, що ставиться до проведення вибіркового до­слідження, є дотримання принципів відбору. Успішне проведення вибіркового дослідження передбачає вирішення двох питань:

— визначення необхідної кількості вибіркових досліджень;

— розрахунок помилок вибіркових характеристик.

Проводячи вибіркові дослідження в аудиті, слід також пам'ята­ти, що є перевірки і процедури, за яких виключається проведення вибіркових досліджень. Вибіркові методи не використовуються, коли:

— виконуються процедури вивчення структури і ефективності системи контролю;

— структура генеральної сукупності не дає можливості викорис­тати вибіркове дослідження (генеральна сукупність неоднорідна);

— треба дослідити об'єкти, до яких пред'явлені вимоги суціль­ної перевірки (статті балансу, індексація основних засобів тощо);

— аудитор досліджує значні операції і аналітичні процедури на конкретну дату (купівля і продаж основних засобів, землі, інші нети­пові операції);

— помилки вибірки, визначені згідно з теорією, не відповідають розмірові помилки всієї генеральної сукупності;

— в аудитора є сумніви щодо результатів заздалегідь виконаних перевірок.

Норми і правила використання вибірки в аудиті, а також поря­док включення та побудови вибіркових тестів визначає національ­ний норматив аудиту № 17 "Вибіркова перевірка".