2.3. Процедури аудиту

Аудит представляє собою сукупність дій аудитора. Такі дії ауди­тора називаються аудиторськими процедурами.

Щоб скласти висновок про фінансово-майновий стан клієнта, ауди­тор повинен визначити конкретні цілі проведення аудиту, досягнен­ня яких дасть йому можливість підтвердити або спростувати (вия­вити неузгодженість) фінансові документи клієнта. Конкретні цілі аудиту можуть бути сформульовані по-різному. Одним із можливих варіантів представлення цілей аудиту може бути такий:

— наявність і можливість виявлення викривлень;

— повнота відображення інформації;

— своєчасність відображення інформації;

— права і відповідальність;

— процеси інтерпретації та її розподіл;

— претензійні відносини.

Встановивши конкретні цілі аудиту, аудитор прагне одержати докази на користь кожної конкретної цілі перевірки або всупереч їй. Таким чином, аудитор визначає процедури, які дають йому мож­ливість підтвердити конкретні цілі перевірки і підготувати позитив­ний висновок або виявити неузгодженість фінансових документів.

У загальному вигляді аудиторські процедури можуть бути класи­фіковані таким чином:

— розуміння бізнесу, його організації, галузі, у якій здійснюється діяльність підприємства;

— вивчення і аналіз інформації про діяльність підприємства в цілому;

— вивчення форм і методів обліку, оцінювання впливу законо­давчих змін на стан обліково-аналітичного процесу;

— визначення стану об'єкта в натуральному, вартісному вира­женні;

— контроль процесу відображення деяких операцій в обліку (пер­винні документи, аналітичні, синтетичні та звітні документи);

— розгляд питань минулих років;

— огляд звітів керівництва підприємства і проміжних звітів;

— аналіз важливих змін в облікових процедурах;

— оцінка праці внутрішніх аудиторів.

Виконання процедур аудиту дає аудитору впевненість у тому, що робота буде виконана в повному обсязі незалежно від розмірів підприєм­ства і виду його діяльності.