Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

5.1. Класифікація помилок і шахрайства

У процесі виробництва на всіх стадіях і циклах ділової актив­ності працівники підприємства (навмисне чи не навмисне) можуть вдаватися до перекручень і фальсифікації. У результаті таких дій підприємства можуть зазнати великих матеріальних і моральних втрат, і одним із основних завдань аудиту є виявлення помилок і фактів шахрайства, а також вжиття необхідних заходів щодо попе­редження можливих втрат підприємства.

Для ефективної роботи з виявлення та усунення помилок і зло­вживань у 1982 р. був розроблений і затверджений міжнародний норматив аудиту "Обман і помилка" комітету з аудиторської прак­тики (АРС) та інструкція "Відповідальність аудиторів у зв'язку із зловживаннями, іншими аномаліями і помилками". З 1 січня 1999 р. в Україні набув чинності національний норматив аудиту № 7 "Про помилки та шахрайство". Метою цього нормативу є "зобов'язання правильного тлумачення і використання термінів "шахрайство" і "помилка" з позицій підготовки аудиторського висновку, визначення ризику аудиту і впливу шахрайства та помилок на достовірність фінансової звітності клієнта" [7, с. 53]. Відповідно до цих докумен­тів, розробок вітчизняних учених і діючої практики помилки, шах­райство, фальсифікації можна класифікувати таким чином:

— "шахрайство" стосується навмисного неправильного показу фінансової інформації одним або кількома посадовими особами із складу керівництва і службовців підприємства. Шахрайство може здійснюватися шляхом маніпуляцій, фальсифікацій і змін записів на рахунках бухгалтерського обліку в облікових реєстрах або доку­ментах; навмисного неправильного віднесення до активів різних ста­тей; знищення або пропуску записів операцій або документів; відоб­раження операцій без розкриття їх змісту; підготовка і використан­ня в обліку фальсифікованих первинних документів;

— "помилка" стосується ненавмисних порушень у відображенні фінансової інформації, які виникають у результаті арифметичних, граматичних або інших помилок у записах облікових даних; ненав­мисного пропуску або неправильного уявлення про окремі факти; неправильного відображення лічильних пристроїв; різних відхилень від правил контролю за діяльністю службових осіб.