5.3. Дії аудиторів у разі виявлення помилок та шахрайства

Виявивши помилки та факти шахрайства при проведенні ауди­торських перевірок, аудитор відповідно до параграфів 26-33 Націо­нального нормативу № 7 "Помилки та шахрайство" [7, с. 58-59] повинен зробити такі повідомлення:

— керівництву підприємства, навіть у тому випадку, коли він припускає, що помилки чи факти шахрайства незначні і не вплива­ють на фінансову звітність підприємства. Стосовно фактів шахрай­ства аудитор повинен оцінити участь у них керівних осіб підприєм­ства і повідомити про це безпосереднім керівникам осіб, помічених у незаконних діях. Якщо до шахрайства причетний вищий керівник підприємства, аудитор має право і повинен проконсультуватися з відповідним юристом чи адвокатом стосовно своїх подальших дій або спрямування аудиту;

— користувачам аудиторського звіту аудитор повинен кваліфі­кувати і видати всі помилки та факти шахрайства і відповідно до рівня істотності їх підготувати аудиторський висновок. У випадку, коли аудитор не може визначити характер помилки або шахрайства, за офіційним рішенням про наявність або відсутність помилок тре­ба звертатися до відповідного арбітражного суду;

— порядок повідомлення інших постанов. Аудитор не зобов'яза­ний повідомляти про виявлені ним порушення ще когось, крім ке­рівника (засновників) підприємства, він не має права надавати інфор­мацію про факти порушень законодавства або надавати будь-які документи стороннім підприємствам або особам.