6.3.1. Оцінювання властивого ризику

Властивий ризик виникає за умов, не пов'язаних з особливостя­ми контролю на підприємстві. Умови для нього існують на макро- економічному рівні і визначений вплив справляють зовнішні чинни­ки, наприклад, зміни обставин, пов'язаних з веденням бізнесу, урядо­вих рішень та інших чинників економічного характеру. Такий вид ризику характерний для різноманітних господарських операцій підприємства. При плануванні перевірки аудитор розглядає обидва види ризику. Інформація про умови властивого ризику надходить в основному із зовнішніх джерел. Властивий ризик, звичайно, не є при­чиною використання особливих процедур контролю і бухгалтерського обліку.

Для визначення рівня властивого ризику американські фахівці пропонують зібрати і вивчити інформацію про бізнес клієнта і галузі промисловості, останню інформацію фінансового характеру, знання бухгалтерського обліку підприємства.

Інформація про бізнес клієнта і галузь промисловості у якій він працює. Необхідна інформація з бізнесу, яким займається клієнт, містить дані про його виробництво, джерела і способи поставки ма­теріалів, маркетингу і способи реалізації, джерела фінансування і ме­тоди виробництва. Аудитор повинен також отримати інформацію про розміщення і потужність діючих підприємств клієнта, їх відділень і філій, а також децентралізації процесу керівництва. Аудитор дося­гає поставленої мети, використовуючи різноманітні джерела інфор­мації, у тому числі урядові статистичні дані, журнали з економіки, фінансів, промисловості, торгівлі, звіти про проведення внутрішньої аудиторської перевірки, звіти, підготовлені за результатами діяль­ності підприємства його конкурентів або галузі промисловості.

Аналіз останньої фінансової інформації. Розуміння аудитором бізнесу передбачає також знання заходів і процедур бухгалтерського обліку, що використовуються клієнтом. Аудитор повинен визначити, чи відповідають наявні заходи і процедури фактичному веденню бізне­су і загальним принципам бухгалтерського обліку. Дуже уважно слід вивчити зміни, що відбулися в організації бухгалтерського об­ліку за час перевірки. Національний норматив аудиту № 12 "Систе­ма внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з ефективністю її функціонування" [7, с. 89-90] передбачає врахуван­ня таких факторів оцінювання властивого ризику:

а) на рівні фінансової звітності:

— освіта і фаховий досвід керівництва, його чесність, компе­тентність;

— неординарні обов'язки керівництва (пов'язані з обставинами, які провокують керівництво до перекручення фінансової звітності);

— характер діяльності підприємства (стан техніки, технології, вплив споріднених сторін і конкурентів на його діяльність, попит на продукцію та ін. );

б) на рівні показників фінансових звітів і категорій операцій перекручення можуть вплинути на показники фінансових звітів (ра­хунки, які були раніше скориговані, складність основних операцій);

— тенденції до збиткової діяльності або незаконного привлас­нення активів тощо.