Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

13.2.3. Аудит зносу основних засобів проводиться в кілька етапів

Перевірку цього питання слід поділити на три періоди: нараху­вання амортизації (зносу) до 01. 07. 97 р.; нарахування амортизації (зносу) після 01. 07. 97 р. до 01. 07. 2000 р.; нарахування аморти­зації (зносу) після 10. 07. 2000 р.

На першому етапі необхідно встановити правильність застосу­вання норм зносу. До 01. 07. 97 р. норми амортизаційних відраху­вань були встановлені у процентах до балансової вартості основних засобів залежно від терміну їх експлуатації. Норми були згруповані за відповідними видами основних засобів, кожному виду присвоювався відповідний шифр. Таким чином, перевіряється правильність застосу­вання відповідних норм зносу згідно з Єдиними нормами амортизацій­них відрахувань на повне відновлення основних засобів, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР № 1027 від 22. 10. 90 р. Після цього перевіряється нарахування на введені в експлуатацію основні засоби: підприємство повинно нараховувати знос з 1-го числа міся­ця, наступного за місяцем їх введення, а за тими, що вибули, нараху­вання зносу припиняється з 1-го числа місяця, наступного за міся­цем їх вибуття.

Перевіряючи нарахування амортизації (зносу) після 01. 07. 97 р. до 01. 07. 2000 р., аудитор повинен мати на увазі, що амортизації підлягають витрати на:

— придбання основних фондів для власного виробничого вико­ристання;

— самостійне виготовлення основних фондів для власних вироб­ничих потреб;

— проведення усіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

— придбання, ремонт і амортизація легкового автотранспорту лише юридичними особами, які надають платні послуги щодо пере­везення сторонніх громадян та послуги з надання легкового авто­транспорту в оренду (прокат);

— поліпшення якості земель, не пов'язаних з будівництвом.

Не підлягають амортизації, а повністю відносяться до валових

витрат, витрати на:

— придбання і відгодівлю продуктивної худоби;

— вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

— утримання законсервованих основних фондів;

— придбання основних фондів з метою їх подальшої реалізації.

Норми амортизації встановлені у процентах до балансової вар­тості кожної з груп основних фондів на кінець звітного періоду у такому розмірі (на квартал):

— група І — 1, 25%;

— група II — 6, 25%;

— група III — 3, 75%.

Сума амортизаційних відрахувань за звітний період (квартал) =

_ Балансова вартість групи Норма амотризації: 100. на початок звітнього періоду ' певної групи '

Балансова вартість групи на початок звітного періоду — балан­сова вартість групи на початок періоду, що передував звітному, + + сума витрат на придбання основних фондів, здійснення капіталь­ного ремонту, реконструкцію, модернізацію та з метою інших пол­іпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному, -

- сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному, — сума амортизаційних відрахувань, нарахо­ваних за період, що передував звітному.

Нарахування амортизації по окремому об'єкту основних фондів групи І припиняється у таких випадках:

— при досягненні балансовою вартістю такого об'єкта 100 нео­податковуваних мінімумів доходів громадян;

— у разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів у зв'язку з його ліквідацією, капітальним ремонтом, реконст­рукцією та консервацією за рішенням платника податку або Кабіне­ту Міністрів України.

Нарахування амортизації основних фондів II і III груп припи­няється у таких випадках:

— при досягненні балансовою вартістю групи нульового значення;

— якщо на початок звітного кварталу II і III групи основних фондів не містять матеріальних цінностей.

У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів

II і III груп у зв'язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом, рекон­струкцією, модернізацією та консервацією за рішенням платника по­датку або Кабінетом Міністрів України балансова вартість груп не змінюється.

Перевіряючи нарахування амортизації після 01. 07. 2000 р., слід мати на увазі такі особливості:

— об'єктом амортизації є основні засоби (крім землі);

— нарахування амортизації здійснюється протягом строку ко­рисного використання об'єкта, який установлюється підприємством;

— амортизація основних засобів (крім інших необоротних ак­тивів) нараховується із застосуванням таких методів:

• прямолінійного,

• зменшення залишкової вартості,

• прискореного зменшення залишкової вартості,

• кумулятивного,

• виробничого,

• норм і методів, передбачених податковим законодавством;

— метод амортизації обирається підприємством самостійно;

— амортизація інших необоротних матеріальних активів нара­ховується за такими методами:

• прямолінійним,

• виробничим;

153— амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці викори­стання об'єкта в розмірі 50% його вартості, яка амортизується, а решта 50% вартості, яка амортизується, — у місяці їх списання;

— нарахування амортизації проводиться щомісячно. Підприєм­ства із сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році;

— суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства (зносу необоротних активів).

Другим етапом аудиту зносу основних засобів є перевірка пра­вильності обліку зносу (амортизації) та відображення його в обліко­вих регістрах. Облік нарахування зносу основних засобів на підприєм­ствах державної і недержавної форм власності неоднаковий. Це по­в'язано із неможливістю змінювати вартість статутного фонду за ра­хунок зносу основних засобів на підприємствах недержавної форми власності. Знос (амортизація) на згаданих підприємствах нараховується бухгалтерським записом Д-т 20 — К-т 02, тоді як на державних — Д-т 85 — К-т 02. Далі аудитор перевіряє, щоб в інвентарних картках обліку основних засобів вказувалась сума зносу за кожним об'єктом.

Перевіряючи нарахування амортизації (зносу), аудитор повинен приділити увагу встановленню правильності застосування належно­го понижуючого коефіцієнта.

На останньому етапі аудиту нарахування зносу (амортизації) є зіставлення на відповідність даних первинних, аналітичних та син­тетичних регістрів обліку.