13.3.1. Бухгалтерський облік товарно-матеріальних цінностей

Бухгалтерський облік товарно-матеріальних цінностей до 1. 01. 2000 р.

Для обліку товарно-матеріальних цінностей використовують­ся рахунки:

5 "Матеріали" для обліку руху сировини, основних та допоміж­них матеріалів;

6 "Паливо" для обліку наявності та руху палива для техноло­гічних потреб, експлуатації транспортних засобів, а також виробниц­тва енергії або для опалення будівель, споруд;

08 "Запасні частини", де обліковуються готові деталі, вузли для заміни зношених при проведенні ремонту основних засобів;

12 "Малоцінні та швидкозношувальні предмети";

41 "Товари" для відображення руху товарно-матеріальних цінно­стей у сфері обігу і придбаних як товари для продажу.

Сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо, покупні на­півфабрикати і комплектуючі вироби, запасні частини, інші матері­альні ресурси відображаються в обліку і звітності за їх фактичною собівартістю.

Фактична собівартість матеріальних ресурсів визначається, вихо­дячи з витрат на придбання, митних зборів, витрат на транспортуван­ня, зберігання і доставку, що здійснюються сторонніми організаціями, комісійних винагород, сплачених постачальницьким організаціям.

Товари на підприємствах роздрібної торгівлі відображаються в балансі за продажними цінами, а на оптових і постачальницько- збутових — за продажними (роздрібними) цінами або за цінами закупівлі.

Бухгалтерський облік товарно-матеріальних цінностей після

1. 01. 2000 р.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інфор­мації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначає "По­ложення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20. 10. 99 р. № 246 зі змінами і доповненнями. Для обліку запасів використовуються ра­хунки другого класу плану рахунків [251].

Запаси включають:

— сировину, основні і допоможні матеріали, комплектуючі виро­би та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг обслуговування вироб­ництва й адміністративних потреб. Ці запаси обліковуються на ра­хунку 20 "Виробничі запаси", який має такі субрахунки:

— 201 "Сировина й матеріали";

— 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби";

— 203 "Паливо";

— 204 "Тара й тарні матеріали";

— 205 "Будівельні матеріали";

— 206 "Матеріали, передані в переробку";

— 207 "Запасні частини";

— 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення".

За дебетом рахунка 20 "Виробничі запаси" відображається над­ходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом — ви­трачання виробничих запасів на виробництво, переробка, відпуск на сторону, уцінка тощо:

— незавершене виробництво, запаси, які обліковуються на ра­хунках 23 "Виробництво", 24 "Брак у виробництві", 25 "Напівфабри­кати". Ці рахунки призначені для узагальнення інформації про ви­трати на виробництво, втрат від браку, про наявність та рух напівфаб­рикатів власного виробництва. Ці рахунки мають відношення до запасів незавершеного виробництва витрат, щодо яких підприємством ще не визнано доходу. За дебетом рахунка 23 "Виробництво" відоб­ражають прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, виробничі накладні витрати та втрати від браку, за кредитом — суми фактич­ної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції.

Аналітичний облік за рахунком 23 "Виробництво" ведеться за видами виробництв, статтями витрат і видами або групами продукції.

За дебетом рахунка 24 "Брак у виробництві" відображають ви­трати через виявлений зовнішній та внутрішній брак; за кредитом — суми, що відносяться на зменшення витрат на брак.

За дебетом рахунка 25 "Напівфабрикати" відображається над­ходження вироблених напівфабрикатів, за кредитом — вибуття на­півфабрикатів унаслідок виробничого використання, продажу;

— готову продукцію, яка обліковується на рахунку 26 "Готова продукція", призначено для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції. В тому випадку, коли реалізуються на сторону напівфабрикати, щодо яких підприємство визнало дохід, до цього розділу включається рахунок 25 "Напівфабрикати". За дебе­том відображається надходження готової продукції власного вироб­ництва, за кредитом — її вибуття. Для обліку й узагальнення інфор­мації про наявність та рух сільськогосподарської продукції викори­стовується рахунок 27 "Продукція сільськогосподарського вироб­ництва";

— товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отри­мані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

Ці запаси обліковуються на рахунку 28 "Товари". Рахунок 28 "То­вари" має такі субрахунки:

— 281 "Товари на складі";

— 282 "Товари в торгівлі";

— 283 "Товари на комісії";

— 284 "Тара під товарами";

— 285 "Торгова націнка".

На субрахунках 281... 284 за дебетом відображається збільшен­ня товарів та їх вартості, за кредитом — зменшення. За дебетом рахунка 285 відображається зменшення (списання) торгових на­цінок, за кредитом — збільшення;

— малоцінні та швидкозношувані предмети, що використову­ються протягом не більше одного року або нормального операційно­го циклу, якщо він більше одного року. Ці запаси обліковуються на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". За дебетом рахунка 22 відображаються за первісною вартістю придбані (отри­мані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом — за обліковою вартістю їх відпуск в експлуатацію;

— молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільсько­го та лісового господарства, якщо вони оцінюються за Положенням [251]. Ці запаси обліковуються на рахунку 21 "Тварини на вирощу­ванні та відгодівлі". Рахунок 21 має такі субрахунки:

— 211 "Молодняк тварин на вирощуванні";

— 212 "Тварини на відгодівлі";

— 213 "Птиця";

— 214 "Звірі";

— 215 "Кролі";

— 216 "Сім'ї бджіл";

— 217 "Доросла худоба, що вибракувана з основного стада";

— 218 "Худоба, що прийнята від населення для реалізації".

За дебетом рахунка 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі" відображається надходження, приріст тварин на вирощуванні, які обліковуються за первісною вартістю, за кредитом — вибуття.

При відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому ви­бутті оцінка їх здійснюється за одним із таких методів:

— ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

— середньозваженої собівартості;

— собівартості перших за часом надходжень запасів (ФІФО);

— собівартості останніх за часом надходжень запасів (ЛІФО);

— нормативних затрат;

— ціни продажу.