13.3.2. Аудит проведення переоцінки товарно-матеріальних цінностей

Кабінет Міністрів України Постановою "Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств і організацій та джерела їх покриття" від 19. 04. 93 р. № 279 дозволив підприєм­ствам і організаціям усіх форм власності провадити переоцінку за­лишків товарно-матеріальних цінностей на початок кожного місяця, за умови зміни цін на виробничі та інші запаси товарів і матеріалів, із спрямуванням сум дооцінки, одержаної від реалізації готової про­дукції, на поповнення власних оборотних коштів.

Перевіряється відповідність дооцінки Порядку проведення до­оцінки залишків товарно-матеріальних цінностей, затвердженому Міністерством економіки України та Міністерством фінансів Украї­ни від 31. 05. 93 р. № 37-20/248 і № 07-104 з доповненнями від

25. 07. 94 р. № 90/63. Переоцінка товарно-матеріальних цінностей повинна проводитись один раз на місяць за цінами, що склалися у розрахунках із постачальниками на кінець попереднього місяця. У випадку відсутності надходжень ТМЦ за новими цінами підставою для визначення нової ціни може бути документальне її підтвер­дження за підписом керівника підприємства-постачальника. Якщо ж надходжень ТМЦ за новими цінами не було і документальне підтвердження постачальника про нові ціни відсутнє, то дооцінка залишків ТМЦ проводиться за цінами, що склалися на час дооцінки на аналогічні вироби, які виготовляються підприємствами України.

Виходячи з наведеного, результати переоцінки ТМЦ (у разі зміни цін), проведеної з порушенням встановленого порядку, вважаються недійсними. У цьому випадку перевіряючий повинен визначити, на яку суму було занижено оподатковуваний прибуток (дохід) внаслі­док віднесення сум дооцінки на поповнення власних оборотних коштів підприємства або віднесення втрат від переоцінки на збитки підприємства.

"Положенням про порядок уцінки і реалізації продукції, що за­лежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо- технічного призначення", затвердженим Наказом Мінфіну від

10. 09. 96 р., передбачено можливість уцінки товарів широкого вжит­ку, продукції виробничо-технічного призначення, що залежалися (не мають збуту більше трьох місяців і не користуються попитом у споживачів, а також товари та продукція, які частково втратили свою первісну якість).

Аудитор перевіряє правильність визначення обсягів товарів і про­дукції, що підлягають уцінці, організації проведення уцінки та її до­кументального оформлення. Особлива увага приділяється визначен­ню джерел фінансування уцінки та відображення її в бухгалтерсько­му обліку. Сума уцінки відноситься на результати фінансово-госпо­дарської діяльності підприємства лише за недостатності торговельних надбавок та коштів фонду дооцінки товарно-матеріальних цінностей.