15.3. Аудит зборів і платежів до бюджету і позабюджетних фондів

До податків, зборів та платежів, які розглядаються у цьому розділі, відносяться: відрахування на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування; збір до державного інноваційного фонду; плата за землю; прибутковий по­даток з громадян; утримання із заробітної плати на обов'язкове державне пенсійне страхування та на обов'язкове державне соціаль­не страхування, комунальний податок.

За Законом України "Про систему оподаткування" згадані по­датки, збори і платежі є обов'язковими для сплати суб'єктами підпри­ємницької діяльності та фізичними особами.

Схожими за порядком обчислення та сплати є відрахування до фонду, пов'язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утри­манням автомобільних доріг загального користування та внески до державного інноваційного фонду.

Перевірка цих зборів проводиться за такою схемою і передбачає визначення:

1) платника зборів і ставок оподаткування;

2) об'єктів оподаткування (оборотів) і нарахування;

3) перерахування зборів (внесків) до фондів;

4) відображення в обліку операцій, пов'язаних з нарахуванням та перерахуванням зборів (внесків) до фондів та складання звітності.

Внески до фонду утримання автомобільних доріг загального ко­ристування справляються на підставі:

1. Закону України "Про джерела фінансування шляхового госпо­дарства України" від 18. 09. 91 р. №1562-ХП.

2. Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок збору та використання коштів для фінансування витрат, пов'язаних з будів­ництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування" від 02. 02. 93 № 83.

На першому етапі аудиту встановлюється, чи є суб'єкт перевірки платником вищезгаданого збору. Для цього аудитор знайомиться з документами, які пітверджують реєстрацію його як платника збору.

Другий етап аудиту зосереджується на перевірці правильності визначення клієнтом оборотів як об'єктів оподаткування для спла­ти збору. З промислових, транспортних, будівельних, колективних сільськогосподарських та інших підприємств нарахування беруться в розмірі від 0, 4 до 1, 2% фактичних обсягів реалізації продукції (виконаних робіт, наданих послуг), а з торговельних та постачаль­ницько-збутових — від 0, 03 до 0, 06% обсягу товарообороту (без обороту з громадського харчування). При цьому у вищеназваних показниках враховуються всі види діяльності без податку на додану вартість та акцизного збору.

Аудитор повинен з'ясувати, чи не є суб'єкт перевірки платником збору від продажу паливно-мастильних матеріалів, визначити фак­тичний обсяг реалізації паливно-мастильних матеріалів та пра­вильність обчислення збору.

Для автотранспортних підприємств та для тих, які здійснюють перевезення власним автотранспортом, за тарифами відраховується 2% доходів за експлуатацію автотранспорту за минулий місяць.

Далі аудитор перевіряє повноту та своєчасність сплати збору шляхом зіставлення платіжних документів. Сплату зборів до фонду платники повинні здійснити не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

На останньому етапі перевіряється правильність відображення нарахування та перерахування зборів до фонду в обліку підприєм­ства, а також правильність складання та своєчасність подання фор­ми № 10-д "Звіт про нарахування коштів на дорожні роботи".

Перевірка правильності нарахування і сплати в бюджет внесків до інноваційного фонду через неузгодженість нормативної бази має свої особливості. Збір до Державного інноваційного фонду України було внесено в перелік загальнодержавних податків і зборів Зако­ном України від 18. 02. 97 р. № 77/97-ВР "Про внесення змін в Закон України "Про систему оподаткування". Нарахування та спла­та збору в Держіннофонд здійснювалися до 01. 01. 98 р. на підставі Закону від 13. 01. 91 р. "Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності". Термін перерахування коштів встановлений листом Мінфіну України, Мінекономіки, Комітету з питань науково-технічного прогресу при КМУ від 01. 02. 92 р. — не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця. З 01. 01. 98 р. оплата до інноваційного фонду регулюється Законом "Про державний бюд­жет України на 1998 рік" від 30. 12. 97 р. У ст. 29 вказаного Закону визначено, що до законодавчого врегулювання питання сплати збору до інноваційного фонду всі суб'єкти господарювання сплачують збір у розмірі 1 % обсягу реалізації продукції, або валового доходу, змен­шеного на суму ПДВ і акцизного збору. Тому під час перевірки правильності перерахувань сум до інноваційного фонду необхідно керуватися тим, що з 1998 р. збір до інноваційного фонду зарахо­вується у повному обсязі, а не 30%, як було раніше.

Верховна Рада ухвалила Закон про збір у цей фонд, визначивши його механізм нарахування і сплати (набрав чинності з 1 червня 1998 р. ).

За Законом України "Про систему оподаткування" комунальний податок відноситься до місцевих податків і зборів.

Для перевірки правильності обчислення і сплати комунального податку аудитор має вивчити такі питання.

1. Правильність обчислення та своєчасність сплати комунально­го податку до бюджету.

2. Відображення в обліку і складання звітності з комунального податку.

Комунальний податок сплачується в розмірі 10% фонду оплати праці за звітний період, обчислений виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Таким чином, аудитор визначає фактич­ну чисельність працюючих і перевіряє правильність нарахування по­датку. Далі вивчаються платіжні документи, які підтверджують пе­рерахування податку до бюджету. При цьому слід пам'ятати, що прибутковий податок з громадян відноситься до загальнодержавних податків.

Підставою для здійснення утримань з прибуткового податку є Декрет Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з гро­мадян" від 26. 12. 92 р. № 13-92.

Об'єктом оподаткування є річний сукупний дохід громадян.

Аудит прибуткового податку з громадян доцільно виконувати в два етапи:

I — перевірка нарахування і обліку податку протягом звітного року;

II — перевірка декларації, що подається до ДПА, про сукупний оподатковуваний дохід, після чого перевіряються перерахування опо­датковуваного доходу з урахуванням суми податків, сплачених про­тягом року.

Доходи обліковуються за джерелами виплат.

1. Доходи за місцем основної роботи. Для їх перевірки необхід­но переглянути трудові книжки, трудові угоди, контракти. Прибут­ковим податком обкладаються доходи, одержані за виконання тру­дових обов'язків, у тому числі за сумісництво, за роботи за договора­ми підряду, дивіденди, а також інші грошові доходи, які підприєм­ство чи організація виплачує своїм працівникам у грошовій та нату­ральній формі.

Необхідно встановити, чи не включалися до сукупного доходу суми, які не підлягають оподаткуванню (ст. 5 Декрету). Крім того, ауди­тор перевіряє, чи зменшувався сукупний оподатковуваний дохід на суми, передбачені законодавством (для певних категорій працюючих і інвалідів, ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, неповних сімей, що мають дітей до 16 років).

Аудитор встановлює правильність визначення ставок і розмірів податку для кожного працівника за шкалою застосування ставок прогресивного оподаткування. З 12. 11. 95 р. за Указом Президента України № 1082/95 встановлені чинні зараз неоподатковуваний мінімум і шкала прибуткового податку.

2. Перевіряється нарахування виплат робітників, що працюють за сумісництвом. Встановлюється, чи використовується належна став­ка прибуткового податку — 20% отриманого доходу.

Другим етапом є перевірка нарахування сукупного прибутково­го податку за рік.

Аудитор визначає, за яким із двох методів розраховується сукуп­ний оподатковуваний дохід на підприємстві, чи подали громадяни, які змінили основне місце роботи протягом року, на нове місце робо­ти довідки (форма № 3) про суму доходів, одержаних на попередньо­му місці роботи з початку року.

Визначаючи правильність суми сукупного оподатковуваного до­ходу, необхідно перевірити правильність врахування сум, на які змен­шується сукупний оподатковуваний дохід згідно з тим, що кому­нальний податок сплачується до бюджету не пізніше 15 числа на­ступного за звітним кварталу.

На завершення аудитор перевіряє правильність відображення в обліку нарахування та перерахування до бюджету комунального податку. Звітність (звіт про обчислення суми комунального подат­ку) складається підприємствами наростаючим підсумком з початку року.