17.2. Особливості аудиту у випадках приватизації

Перехід України до ринкових відносин можливий за умови роз­державлення і приватизації, в процесі перетворення державних підприємств в акціонерні товариства. Передача майна більшості дер­жавних підприємств у власність їх працівників, а також громадя­нам України, створення відкритих акціонерних товариств сприяти­ме подальшій концентрації власності, формуванню ринку цінних па­перів, залученню стратегічних інвесторів та появі ефективного влас­ника. Приватизація є однією з найголовніших проблем переходу нашої країни до ринкової економіки.

Вона передбачає проведення комплексу взаємопов'язаних заходів, урегульованих законодавством України.

Аудиторська перевірка державних підприємств, що приватизу­ються, має дуже важливе значення. Вона здійснюється згідно зі ст. 10 Закону України "Про аудиторську діяльність" в обов'язковому порядку до 15 числа місяця, в якому згідно з рішенням органу приватизації здійснюється оцінка майна підприємства. Завдання ауди­ту полягає в тому, щоб перевірити постановку, повноту і достовірність ведення бухгалтерського обліку та звітності. Тому перевіряються всі облікові регістри та первинні документи підприємства, що привати­зується.

Аудиторський висновок, що подається до органу приватизації, повинен відповідати вимогам Закону України "Про аудиторську діяльність" та Методичним роз'ясненням стосовно здійснення ауди­торських перевірок фінансового стану підприємств, що приватизу­ються, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 3. 08. 95 р. № 998.

Схема порядку перевірки наведена на рис. 17. 1 і включає роз­гляд таких питань:

1) перевірка дотримання порядку проведення інвентаризації, підтвердження результатів інвентаризації, проведеної у зв'язку з при­ватизацією: звірка їх даних з показниками облікових регістрів; пер­винних документів аналітичного обліку; своєчасність та правильність відображення результатів у бухгалтерському обліку підприємства;

2) перевірка складання документів, необхідних для оцінки май­нового комплексу підприємства, а також вартості майна, що має підля­гати приватизації (статутного фонду акціонерного товариства), підтвердження даних, відображених у відомостях розрахунку віднов­ної вартості і залишкової вартості основних засобів підприємства: відповідність даних показників даним інвентарних карток об'єктів основних засобів та інвентаризаційних описів; підтвердження засто­сованих при розрахунку коефіцієнтів збільшення балансової вар­тості та норм амортизації згідно із законодавчими та нормативними документами України;

3) перевірка фінансового стану підприємства: додержання вимог щодо обліку основних засобів, нарахування амортизаційних відраху­вань; джерел придбання основних фондів, підтвердження порядку проведення індексації основних фондів станом на 01. 05. 92 р.; на

1. 08. 93 р.; на 01. 01. 95 р.; на 01. 04. 96 р.; відповідність поточних даних даним звіту про фінансовий стан підприємства, відображення в обліку виробничих запасів, сировини, матеріалів, тари, палива та особливо порядок їх дооцінки; правильність віднесення придбаних фондів до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів; підтвердження сум дебіторської та кредиторської заборгованості, за­значених у балансі; наявність стверджувальних первинних документів і правильність їх оформлення; відображення результатів фінансово- господарської діяльності та відповідність даних обліку даним у фінан­совому звіті; підтвердження статей передаточного балансу даними синтетичного обліку на підприємстві.

Особливу увагу аудитор має приділяти порядку складання доку­ментації, необхідної для проведення оцінки вартості майна, який регулюється Методикою оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженої Постановою КМУ від 15. 08. 96 р. № 961, за якою най­важливішим показником є залишкова вартість основних фондів з урахуванням індексації їх балансової вартості. Розрахунок залиш­кової вартості основних фондів проводиться за встановленою у До­датках № 5 ("Відомість розрахунку відновної вартості основних за­собів") і № 6 ("Відомість розрахунку залишкової вартості основних засобів").

Перевіряючи правильність складання додатку № 5, необхідно звер­нути увагу на такі показники:

— первісна вартість основних засобів;

— дата введення в експлуатацію основних засобів;

— коефіцієнт збільшення балансової вартості станом на 01. 05. 92 р.; на 01. 09. 93 р.; на 1. 01. 95 р.; на 01. 04. 96 р.;

— вартість витрат на закінчений капітальний ремонт.

Тому аудитор має порівняти дані інвентарних карток з даними у відомості з кожного об'єкта основних засобів, перевірити, чи пра­вильно зафіксовано дату введення в експлуатацію, і з'ясувати, чи дійсно всі об'єкти основних засобів відображені у відомості. При цьому дані порівнюються з даними інвентаризаційного опису, скла­деного при проведенні інвентаризації основних фондів.

Перевірка коефіцієнтів збільшення балансової вартості основних засобів регламентується такими нормативними документами: (238... 246).

Щоб підтвердити дані зазначених сум капітального ремонту, ауди­тору слід перевірити наявність кошторисних розрахунків, технічну документацію, акти приймання-здачі, встановити, ким і коли вони затверджені та яким способом виконувався капітальний ремонт.

Порядок складання додатку № 6 перевіряється шляхом встанов­лення правильності застосування шифрів амортизації і річних норм амортизації з кожного об'єкта основних засобів. При цьому аудитор

регламентується до 01. 07. 97 р. Постановою від 22. 10. 90 р. № 1072 "Про єдині норми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів народного господарства СРСР" та після 01. 07. 97 р. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про опо­даткування прибутку підприємств" від 22. 05. 97 р. № 283/97-ВР.

Аудитор порівнює норми амортизаційних відрахувань в інвентар­них картках основних засобів з єдиними нормами амортизації на повне відновлення, тобто звіряє, чи правильно віднесений той чи інший об'єкт основних засобів до певної їх групи або виду для визначення річної норми амортизації. Також слід враховувати, що до 01. 07. 97 р. діяв особливий порядок нарахування амортизації на рухомий автомобільний транспорт, норми амортизації на який вста­новлювалися у відсотках від вартості на 1000 км пробігу.

Завершальним етапом є перевірка відповідності отриманого за­гального результату у складеній документації з показниками пере­даточного балансу підприємства у першому розділі активу за ряд­ком 011 та 010.