Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

17.3. Особливості аудиторської перевірки страховиків

Особливості аудиторської перевірки обумовлені специфічними умовами діяльності страховиків — юридичних осіб у формі акціо­нерних, повних, командитних товариств. Аудитори на початку пере­вірки повинні впевнитися у тому, що страхові підприємства здійсню­ють статутну діяльність правильно і відповідно до чинного законо­давства. При цьому звертається увага на те, що учасників товари­ства має бути не менше трьох осіб, частка іноземних юридичних осіб та громадян у статутному фонді не може перевищувати 49%, внесок страховика до статутного фонду інших страховиків не може бути більшим 20% його власного статутного фонду, а розмір внеску окре­мого страховика — 5%, частка грошових внесків у сплаченому ста­тутному фонді страховика має бути не менше 50%, включаючи цінні папери. Під час проведення перевірки формування статутного фонду слід переконатися, що для його формування не використовувались кошти страхових резервів, одержаних у кредит, під заставу, немате­ріальні активи.

Аудитори, переглядаючи бухгалтерські документи на предмет відповідності законодавсту, мають звертати увагу на те, що предме­том діяльності страхових організацій є лише страхування, фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових ре­зервів та їх управлінням. Тому виявлені такі фінансово-господарські операції, які суперечать законодавству, необхідно обов'язково відоб­разити в аудиторському звіті. Бухгалтерський облік страхових опе­рацій здійснюється на підставі Інструкції з бухгалтерського обліку операцій зі страхування (зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 12. 06. 98 р. № 375/2815). Аудитору необхідно перевірити правильність обліку розрахунків зі страхувальниками за рахунком 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

У страхових організаціях до цього рахунку відкривають такі субрахунки.

1. Розрахунки зі страховиками.

2. Розрахунки зі страховими посередниками.

Крім особливостей щодо рахунка 62, страховими організаціями відкривається рахунок 38 "Страхові платежі".

На дебеті рахунка 62 у кореспонденції з рахунком 38 відобра­жаються суми належних страховику платежів згідно з договорами страхування.

На кредиті рахунка 62 відображаються суми отриманих страхо­вих платежів (страхових внесків, премій) у кореспонденції з рахун­ками обліку коштів, якщо страхові платежі або їх частини, належні до повернення страхувальникам у разі дострокового закінчення дії договору страхування. Вони повинні відображатися на Кт рахунка 62 у кореспонденції з рахунком 38. Аудитор перевіряє правильність ведення аналітичного обліку розрахунків зі страховиками та стра­ховими посередниками.

Бухгалтерський облік страхових платежів ведеться на рахунку

38. Щомісячно цей рахунок повинен закриватися у кореспонденції з рахунком 46 субрахунок "Зароблені страхові платежі". Коли ж відбу­вається сплата частин страхових платежів, які були сплачені пере­страхувальникам, ці суми відображаються на рахунку 22 "Перестраху­вання".

На дебеті рахунка 22 відображаються суми частин страхових платежів, сплачених перестрахувальникам у кореспонденції із ра­хунками обліку грошей.

На кредиті рахунка 22 у кореспонденції із рахунками обліку грошей відображають повернені перестрахувальниками частини стра­хових платежів у випадку дострокового переривання дії договору перестрахування.

Щомісячно рахунок 22 закривається списанням з нього сум корес­понденції із рахунком 46 субрахунок "Зароблені страхові платежі".

Крім вищеназваних рахунків аудитор має перевірити облікуван- ня сум частин перестраховиків у страхових резервах, який ведеться на рахунку 27 "Частини перестрахувальників у страхових резер­вах". На дебеті цього рахунка мають відображатися:

— на субрахунку "Частини перестрахувальників у резервах неза- роблених премій" — суми частин перестрахувальників у резервах незароблених премій на звітну дату в кореспонденції з рахунком 39 "Результат зміни технічних резервів";

— на субрахунку "Частина перестрахувальників у резервах збитків";

— сума частин перестрахувальників у резервах збитків на звітну дату в кореспонденції з рахунком 39.

Правильність розрахунку сум частин перестрахувальників у ре­зервах незароблених премій та резервах збитків на звітну дату ауди­тор зобов'язаний перевірити згідно з Положенням про порядок фор­мування, розміщення та облік страхових резервів за видами страху­вання тощо, окрім страхування життя, затвердженого наказом Укр- страхнагляду від 26 травня 1997 р.

На кредиті рахунка 27 мають відображатися суми частин пере­страхувальників у резервах незароблених премій та резервах збитків, розрахованих на минулу звітну дату, у кореспонденції із рахунком 39.

Аудитор повинен встановити правильність відображення виплат страхових сум і страхових компенсацій, видатків страховика, які заносяться до собівартості страхової діяльності. Відповідно ці скла­дові відображаються на рахунках 19 "Виплати страхових сум та страхових компенсацій", 20 "Основне виробництво" субрахунок "Стра­хова діяльність", які щомісячно повинні закриватися у кореспон­денції з рахунком 80 "Прибутки та збитки".

Бухгалтерський облік технічних результатів у страхових компа­ніях ведеться на рахунку 88 "Фонди спеціального призначення" за видами страхування, на субрахунках за видами резервів.

На рахунку 39 "Результат змін технічних резервів" ведеться облік сум технічних резервів з урахуванням зміни частин перестраху­вальників із використанням таких субрахунків:

— результат зміни резервів незароблених премій;

— результат зміни резервів збитків.

Щомісячно такі субрахунки мають закриватися відповідно на рахунок 46, 80.

Під час укладання договору про страхування страховик має пра­во вимагати у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором.

Обов'язки страховика і страхувальника передбачені Законом України "Про страхування", у якому зазначені умови забезпечення платоспроможності страховика.

Страховики зобов'язані забезпечувати:

— наявність сплаченого статутного фонду і фонду страхових гарантій;

— створення страхових резервів, достатніх для майбутніх стра­хових сум і відшкодування;


— перевищення фактичного запасу платоспроможності страхо­вика над розрахунковими нормативами.

Перевірка страхових організацій відрізняється від перевірки будь- яких інших юридичних осіб тим, що крім підтвердження достовір­ності бухгалтерської звітності, аудитори здійснюють контроль за діяльністю такого страхового підприємства. Для цього аудитору не­обхідно перевірити і проаналізувати:

— порядок розробки страхувальником правил страхування з кожного його виду та затвердження їх повноважними органами;

— відповідність засновницького договору страховика і правил страхування (об'єкти страхування, страхові ризики, обмеження, та­рифи, умови виплат);

— договірні відносини зі страхувальниками: наявність ліцензії, дотримання умов страхування;

— наявність фонду страхових гарантій (юридична особа) для забезпечення своєї діяльності, створеного за рахунок добровільних відрахувань.

Аудитор також перевіряє надійність фонду страхових гарантій, створеного як окрема юридична особа за рахунок добровільних відра­хувань.

В аудиторському звіті необхідно висвітлити такі питання: до­держання економічних нормативів — мінімального розміру статут­ного фонду, платоспроможності (на будь-яку дату фактична плато­спроможність повинна перевищувати нормативну і має підтримуватися рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто-актив), норма­тивний запас платоспроможності на звітну дату (в тому числі без урахування договорів страхування життя).

Аудит контролює наявність та формування страхових резервів, необхідних для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшко- дувань.

Особливо важливою і складною є аудиторська оцінка ефектив­ності розміщення страхових резервів. Страхові резерви повинні роз­міщуватись, враховуючи безпечність, прибутковість, ліквідність. Форми такого розміщення можуть бути представлені у вигляді:

— коштів на розрахункових рахунках;

— банківських вкладів;

— нерухомого майна;

— цінних паперів;

— права на вимогу;

— довгострокових інноваційних кредитів (для резервів на стра­хування життя);

— готівки в касі.

Страховикам забороняється здійснювати інші види кредитної діяльності.

Аудитор перевіряє також правильність формування балансового прибутку.

Баланс та фінансова звітність страховика мають публікуватися щорічно. Достовірність, повнота балансу і річного звіту обов'язково підтверджуються аудиторським висновком.

Існує додаткова форма № 4 — форма спеціалізованого річного бухгалтерського звіту для страхових організацій, де є такі розділи:

I. Фінансові результати.

II. Результати обов'язкового страхування.

III. Надходження страхових платежів та страхових виплат.

IV. Рух страхових резервів (за видами страхової діяльності: ме­дична, пенсійна, добровільна; засобів транспорту, майна, фінансових ризиків, обов'язкового страхування пасажирів).

V. Показники платоспроможності: кількість чинних договорів та обсяг страхової відповідальності.

Висновки про платоспроможність, достатність і ліквідність ре­зервних фондів, їх використання, запобігання банкрутству аудитор формулює, вивчаючи дані форми № 4 — спеціалізованого річного бух­галтерського звіту для страхових організацій. У цьому звіті аудитор підтверджує достовірність фінансових результатів, результатів обов'яз­кового страхування, надходження страхових платежів та страхових виплат, рух страхових резервів за видами страхової діяльності: ме­дичного, пенсійного страхування, добровільного страхування засобів транспорту, майна, фінансових ризиків, обов'язкового страхування пасажирів.

Аудиторська перевірка страхових організацій повинна гаранту­вати страхувальникам контроль за можливістю виконання договір­них зобов'язань.