2.1. Карти та їх властивості

Карта - зменшене, подібне та узагальнене зображення на площині поверхні Землі, інших небесних тіл або космічного простору, що побудо­ване за певними математичними законами й наочно за допомогою умовних знаків показує розміщення й зв’язки різних предметів, явищ чи процесів, а також їх якісні та кількісні характеристики.

Моделювання природних процесів та явищ за допомогою географіч­них карт передбачає знання їх властивостей як образно-знакових моделей. Вивчення й складання карт вимагають аналітичного підходу, розділення карт на складові її елементи, уміння розуміти зміст, значення й функції кожного елемента та бачити зв’язок між ними. Схема елементів загально- географічної карти наведена на рис. 2.1.

Карта як модель дійсності, що розглядається з позицій теорії пізнан­ня як просторова, математично визначена й генералізована образно- знакова модель, має характерні властивості.

Гносеологічні властивості карт такі: просторова-часова подібність, змістова відповідність, абстрактність, вибірковість та синтетичність, мет- ричність, однозначність, безперервність, наочність та читанність, оглядо- вість та висока інформативність.

Просторово-часова подібність картографічного зображення й само­го об’єкта проявляється в трьох аспектах: геометрична подібність форм та розмірів об’єктів картографування; часова подібність, тобто відображення на карті стану й розвитку об’єктів в момент часу, що відображений на кар­ті; подібність відношень, зв’язків та підпорядкованості об’єктів.

Змістова подібність - це науково обгунтоване відображення голо­вних особливостей дійсності з врахуванням генезису, зовнішньої та внут­рішньої структури, а також ієрархії об’єктів.

Абстрактність досягається генералізованістю карти, переходом від індивідуальних понять до узагальнених шляхом підбирання типових хара­ктеристик об’єктів та усунення дрібних й другорядних деталей. Карта не є точною копією об’єкта чи його фотографією, а є суб’єктивним відобра­женням об’єктивної реальності.

Вибірковість й синтетичність характеризується здатністю вичле- нити й роздільно представити ті фактори, процеси й аспекти об’єкта, які в реальній дійсності проявляються сумісно. З іншої сторони, карти можуть забезпечувати єдине цілісне зображення явищ й процесів, які в реальних умовах проявляються ізольовано.

Метричність карти забезпечується математичним законом побудо­ви, точністю її складання й відтворення. Наявність масштабу, класифіка­цій, шкал та градацій дозволяє виконувати на картах різноманітні вимірю­вання кількісних показників й визначати якісні характеристики. Кількісні

характеристики можна отримати в абсолютних одиницях, в вигляді бальних або рангових оцінок.

Однозначність - властивість карти як моделі мати тільки єдине зна­чення в кожній точці в межах прийнятої системи позначень. Однозначність розглядається як просторова та знакова. Просторова однозначність прояв­ляється в тому, що в кожній точці карти з координатами X та у поставлено в відповідність тільки одне значення ъпараметра, що картографується. Знакова однозначність проявляється в тому, що кожний умовний знак на карті має тільки одне точно зафіксоване в легенді значення.

Безперервність означає, що картографічне зображення присутнє на всіх точках карти. На ній немає пустот та розривів, за винятком розривів, що передбачені деякими картографічними проекціями.

Наочність - це можливість зручного зорового сприйняття просторо­вих форм, розмірів розміщення та зв’язків об’єктів. Ця властивість забез­печується продуманим відбором елементів змісту, доцільністю генераліза­ції, ретельним вибиранням засобів зображення. Читанність карти характе­ризується візуальним розпізнаванням елементів та деталей картографічно­го зображення.

Оглядовість карти є здатність представляти одному погляду читача які завгодно простори (райони, материки або в цілому планету), головні закономірності розміщення і взаємозв’язку об’єктів та основні елементи їх структури.

Інформативність - це число знаків, кількісних характеристик та назв, що їх розміщено на одиниці площі карти, інформація передається за допомогою знаків та їх просторових комбінацій. Інформацію на карті чи­тач може сприймати безпосередньо та за результатами вимірювань, перетворень та логічних висновків.

Крім загальноприйнятих карт, використовують анагліфічні, рельєфні й цифрові карти, фотокарти, карти-транспаранти, карти на мікрофіші, блок-діаграми й глобуси.

Анагліфічна карта друкується двома кольорами, що доповнюють один одного (наприклад, синьо-зеленим та червоним). При роздивлянні цих карт через спеціальні окуляри-світлофільтри спостерігають об’ємне зображення.

Рельєфна карта виконується для об’ємного тривимірного зобра­ження місцевості. Вертикальний масштаб таких карт збільшений порівня­но з горизонтальним в 2...10 разів. Картографічну інформацію на таких картах показують звичайними знаками.

Фотокарта - це карта, що суміщена з фотографічним зображенням. її отримують суміщенням поліграфічних відтисків фотоплана з умовними позначеннями окремих об’єктів місцевості, горизонталями й підписами. Для складання фотокарт використовують аеро- й космічні знімки, що ви­конані в різних діапазонах.

Цифрова карта - цифрова модель об’єктів, що представлена в ви­гляді закодованих в числовій формі просторових координат X та У й аплікат Ъ та інших елементів змісту. Цифрові карти є результат логіко- математичних перетворювань вихідної інформації про об’ єкти картогра­фування. Зміст цифрових карт складають масиви даних про об’єкти карто­графування, проекції, масштаби й геодезичну основу, рамку карти та оформлення, що розміщене за рамкою.

Карта-транспарант - карта, що віддрукована поліграфічним спосо­бом на прозорій плівці й призначена для проектування на екран. При су­міщенні комплекту карт з різним але взаємоузгодженим тематичним зміс­том розкривається зв’язок явищ між собою.

Карта на мікрофіші - мініатюрна копія з карти або з іншого карто­графічного твору на фото- і кіноплівці або на масштабних носіях. Мікро­фіші дають можливість зберігати оригінали з малими затратами та викори­стовувати їх для картоскладання. Інформація з мікрофішей може безпосе­редньо вводитися в ЕОМ при автоматичному складанні та використанні карт.

Блок-діаграма - тривимірний картографічний рисунок, що суміщає зображення якої-небудь поверхні з повздовжніми та поперечними вертика­льними розрізами. Вони використовуються для картографування геологіч­ної, геоморфологічної, ландшафтної, океанологічної та іншої інформації про природне середовище.

Глобус - кулеподібна модель Землі, іншої планети або небесної сфе­ри з картографічним зображенням. Глобуси бувають роз’ємними, що до­зволяє демонструвати внутрішню будову земної кори.