Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

4.2. Географічні координати

Систему географічних координат запропонував в другому столітті до нашої ери грецький астроном Гіпарх. За координатні поверхні, на яких ви­значають планове положення точок Землі, приймають поверхні референц- еліпсоїда або геоїда. Координатними площинами в системі координат є площини екватора й меридіана, що прийнятий за початковий (нульовий). За початковий прийнято у 1884 році Грінвічський меридіан, який прохо­дить через англійську обсерваторію в Грінвічі, що поблизу Лондона. В цій системі положення будь-якої точки визначається географічною широтою й географічною довготою. В залежності від методу визначення широти та довготи географічні координати діляться на геодезичні та астрономічні.

Геодезичними координатами називають широту та довготу точок на поверхні земного еліпсоїда, що обчислені за даними геодезичних вимірювань.

Геодезичною широтою точки (рис.4.2) називають кут В, що утворе­ний нормаллю до поверхні еліпсоїда в цій точці з площиною екватора. Широти обчислюють в обидві сторони від екватора. Вони можуть прийма­ти значення від 0° до 90°. Широти точок, що розміщені на північ від еква­
тора, називаються північними, а на південь від екватора - південними.

Геодезичною довготою точки називають двогранний кут L, що утворений площиною геодезичного меридіана даної точки і площиною ме­ридіана, що прийнятий за початковий. Довготи обчислюють від початково­го меридіана на схід та захід й, відповідно називають східний та західний. Рахунок їх ведуть в градусній мірі від 0° до 180°.

Астрономічними координатами називають широту та довготу то­чок на поверхні геоїда, які визначають астрономічним методом, тобто за результатами спостережень небесних світил.

Астрономічною широтою точки називають кут ф, що утворений напрямком прямовисної лінії, яка проходить через цю точку, з площиною земного екватора.

Астрономічною довготою точки називають двогранний кут X, що утворений площиною істинного меридіана, яка проходить через дану точ­ку, і площиною, що проходить через початковий (нульовий) меридіан. За площину істинного (астрономічного) меридіана прийнято площину, що проходить через напрямок прямовисної лінії в цій точці паралельно осі обертання Землі.

Рахунок астрономічних широт і довгот ведуть так само, як і геодези­чних. Астрономічні координати точок відрізняються від її геодезичних ко­ординат, оскільки площини астрономічного та геодезичного меридіанів, в яких л ежать прямовисна лінія та нормаль, також не збігаються.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+