4.3. Плоскі прямокутні координати

Їх використовують при зображенні обмеженої частини поверхні зем­ного еліпсоїда на площині, коли розміри ділянки при виконанні геодезич­них робіт дозволяють знехтувати сферичністю Землі. Плоскі прямокутні координати - це система координат, що складається з двох взаємно перпе­ндикулярних прямих: осі абсцис Х та осі ординатY, які ділять площину на чверті. В цій системі площина збігається з площиною горизонту в даній точці О, що є початком цих координат. Вісь абсцис Х суміщають з напря­мком меридіана, що проходить через початок координат, або з напрямком, який паралельний даному меридіану. Вісь ординат Y проходить через точ­ку О перпендикулярно до осі абсцис (рис .4.3).

В плоскій прямокутній системі координат ділянка місцевості в точці

О ділиться на чотири чверті, які відраховуються за ходом годинникової стрі­лки. Напрямки осей від початку координат позначають на північ та схід зна­ком "+", а на південь та захід знаком "-". Положення точки визначається абс­цисою Х та ординатою Y, тобто відрізками відповідної осі від початку коор­динат до основи перпендикуляра, що опущений з точки на вісь.

Відрізкам приписують знаки тієї чверті, в якій лежить точка. Назви чвертей та знаки координат наведені в таблиці 4.1.