5.1. Кути орієнтування

Орієнтувати напрям - це визначити його положення на місцевості аоо кресленні відносно другого напряму, що прийнятий за початковий. При орієнтуванні за сторонами світу за початковий напрям приймають істинний, магнітний або осьовий меридіан. Меридіан, що проходить через дану точку місцевості, одним напрямом вказує на північний, а іншим - на південний полюс.

Для орієнтування напрямів користуються азимутами, румбами та ди- рекційними кутами. істинним азимутом ЛІНІЇ місцевості в даній точці називають кут, що відрахований за ходом стрілки годинника від північного напряму істинно­го меридіана, який проходить через дану точку, до напряму з цієї точки на предмет (рис. 5.1.).

За абсолютним значенням азимути міняються від 0° до 360° (рис. 5.1). Меридіани між собою не паралельні, тому азимут лінії в кожній її точці має різне значення (рис. 5.2).

Зближення меридіанів у - кут між напрямками двох меридіанів в да­них точках, який обчислюють за формулою:

де- різниця довготи меридіанів точкий точки- широта

точки.

Кутдля точок, розміщених на схід від осьового меридіана, від’ємний (-), а на захід - додатний (+).

При розв’язанні практичних задач доцільно користуватися магніт­ними азимутами, які легко можна визначити за допомогою простих прила­дів, головною частиною яких є магнітна стрілка.

Магнітний меридіан - це проекція магнітної осі вільно підвішеної магнітної стрілки в даній точці на рівневу поверхню. Напрями магнітного й істинного меридіанів, що проходить через одну й ту ж точку місцевості, не збігаються, а перетинаються під кутом, що його називають схиленням магнітної стрілки (рис. 5.3). Магнітне схилення прийнято за східне, коли магнітний меридіан відхиляється на схід від істинного меридіана, і позна­чають знакомМагнітне схилення прийнято за західне, коли магніт­

ний меридіан відхиляється на захід від істинного меридіана, і позначають знаком

В кожній точці місцевості магнітне схилення міняється безперервно. Розрізняють вікову, річну й добову зміну схилення. Добові зміни схилення на Україні досягають 15", а річні в одній і тій же точці 9'. Є райони, в яких взагалі неможливо користуватись магнітною стрілкою. Такі райони нази­ваються аномальними, до них відносяться Курська, Криворізька та інші магнітні аномалії. Систематичні спостереження за зміною магнітного схи­лення в даному районі виконують на метеорологічних станціях.

Магнітний азимут - це горизонтальний кут, відрахований за ходом стрілки годинника від північного напряму магнітного меридіана, що про­ходить через дану точку, до напряму з цієї точки на предмет. Магнітні азимути, як і дійсні, змінюються від 0° до 360°. Залежність між магнітними й дійсними азимутами:

де Аі, Ам - відповідно, істинний та магнітний азимути.

В практичних цілях замість азимутів користуються для орієнтування напрямів румбами.

Румб - це гострий кут, що відраховується від напрямку на предмет до найближчого напрямку меридіана, що проходить через дану точку (рис.5.4). Значення румбів міняються від 0° до 90°. Румби позначаються індексами (ІІнС, ПдС, ПдЗ, ПнЗ), що вказують на чверть, в якій знаходить­ся румб.

Зв'язок між румбами й азимутами наведено в табл. 5.1.

В залежності від якого меридіана (істинного чи магнітного) визна­чають румби, їх називають істинними або магнітними.

Азимути бувають прямі й зворотні. Азимут, який визначений з поча­тку лінії, називають прямим, а з кінця цієї ж лінії - зворотним.

Так, якщо для лінії РД (рис. 5.5) кут А - прямий азимут, то кут А' бу­де зворотним азимутом.

Оскільки меридіани не паралельні між собою і відрізняються на ве­личину зближення меридіанів, то залежність між прямим й зворотним азимутами лінії має вигляд

Якщо відстань між точками не перевищує 1 км, то в цьому випадку зближенням меридіанів можна знехтувати

Румби, як й азимути, бувають прямі й зворотні. Для лінії РД (рис. 5.5) румб - прямий, а для лінії ДР румб - зворотний. Прямий румб рі­вний зворотному румбу за кутовою величиною з урахуванням зближення меридіанів й протилежний за назвою

Якщо відстань між точками не перевищує 1 км, то зближенням ме­ридіанів можна знехтувати

Для орієнтування на площині ліній в межах кожної зони в системі координат Гаусса-Крюгера замість істинного або магнітного меридіанів за вихідне приймають положення напряму осі абсцис, що паралельно осьо­вому меридіану шестиградусної зони.

Дирекційний кут - це горизонтальний кут, що його відраховують за рухом годинникової стрілки від північного напряму осьового меридіана зони або лінії, що йому паралельна, до заданого напряму (рис. 5.6). Зна­чення дирекційних кутів змінюються від 0° до 360°. Оскільки напрямок ОХ' паралельний осьовому меридіану зони ОХ, то залежність між прямим й зворотним дирекційним кутом має вигляд

Зв’язок між дирекційним кутом й магнітним азимутом з урахуванням значень та знаків зближення меридіанів й магнітного схилення визначаєть­ся залежністю

Середнє значення магнітного схилення та зближення меридіанів для території, що зображена на карті, приводиться під її південною рамкою.