6.1. Характеристика й призначення топографічних карт та планів

Географічні карти дозволяють вивчити комплекс природно- економічних характеристик району будівництва для вибору найбільш оп­тимального проектного рішення.

Топографічна карта — це зменшене узагальнене відображення зем­ної поверхні, побудоване за обумовленими математичними закономірнос­тями. Топографічні карти складають в рівнокутній поперечно-циліндрич­ній проекції Гауса, що обчислюється за елементами еліпсоїда Красовського, і в Балтійській системі висот. Положення будь-якої точки фізичної по­верхні Землі визначається проекцією цієї точки на поверхні земного еліп­соїда (геодезичні або прямокутні координати). Ділянки місцевості на карті відображають в зменшеному вигляді.

На топографічних картах відображається територія земної поверхні, яка обмежена на заході і сході меридіанами, на півночі і півдні - паралеля­ми з відомими довготою і широтою (рис. 6.1). На північній і південній опорних рамках трапеції нанесені мінутні поділки по довготі, а на західній і східній сторонах - по широті у вигляді чорних і білих шашок, які чергу­ються. Кожна мінута довготи і широти поділена точками на шість частин, відстань між якими відповідає 10". З’єднавши прямими відповідні точки на протилежних широтах і довготах трапеції, можна одержати геодезичну сі­тку координат у вигляді ліній паралелей і меридіанів. В кутках рамки на­ведені їх географічні координати.

Прямокутна система координат на топографічній карті зображена лі­ніями кілометрової сітки (рис. 6.1). Горизонтальні лінії сітки, що парале­льні проекції екватора на горизонтальну площину, - осі ординат, а верти­кальні лінії, паралельні осьовому меридіану, - осі абсцис. Виходи ліній ко­ординатної сітки написані між внутрішньою і мінутними рамками, що до­зволяє визначити плоскі прямокутні координати точок.

Висотне положення точок земної поверхні відображається горизон­талями, які проведені через відповідну висоту перерізу в залежності від масштабу карти і характеру рельєфу місцевості, та додатковими абсолют­ними позначками точок. Висота перерізу рельєфу наведена під південною зовнішньою рамкою.

. Номенклатура аркуша карти вказана над північною зовнішньою рам­кою. Числовий, словесний і лінійний масштаби, а також графік закладання розташовані під південною зовнішньою рамкою. Під південно-західним кутом рамки знаходиться пояснювальний підпис про схилення магнітної стрілки і середні кути зближення меридіанів.

У внутрішній рамці карти за допомогою контурних і позамасштабних умовних топографічних знаків відображено рельєф і ситуацію.

Крупномасштабні топографічні карти (1:10 000....1:50 000) викорис­товують для детального вивчення місцевості, орієнтування на ній, а також для різних за призначенням точних вимірювань та розрахунків.

Середньомасштабні топографічні карти (1:100 000000 1:200 .ب) є підґрунтям для вибору трас доріг, проведення геологічних вишукувань, для попередніх розрахунків при проектуванні відповідальних споруд.

Дрібномасштабні топографічні карти (1:500 000....1:1000 000) вико­ристовуються для вирішення задач науково-дослідного й прикладного ха­рактеру з використання ресурсів й економічного освоєння територій. Всі топографічні карти є основою для створення різних тематичних карт: гео­логічних, гідрогеологічних, геоботанічних тощо.

Топографічні плани масштабу 1:5 000 призначені для: розробки ге­неральних планів і проектів розміщення будівництва першої черги визнач­них, великих і середніх міст, а також для складання схем розміщення в них жилих і промислових районів, що проектуються; складання планів проектів інженерних споруд і проектів найбільш складних вузлів при розробці пла­нування приміської зони; складання технічних проектів промислових і гір­ничодобувних підприємств; складання технічних проектів зрошування та осушення земель; камерального трасування автомобільних доріг в умовах складного рельєфу місцевості, на під'їздах до значних пунктів та в інших мі­сцях із складною ситуацією; проектування трас повітряних ліний електро­передач у місцях перетину та зближення їх із спорудами.

Крім того, топографічні плани масштабу 1:5 000 використовують для інших цілей і вони є основою для складання топографічних і спеціалізова­них планів і карт більш дрібного масштабу.

Топографічні плани масштабу 1:2 000 призначаються для:

розробки генеральних планів малих міст, селищ міського типу та сільських населених пунктів;

складання проектів детального планування та ескізів забудови, проек­тів планування міських промислових районів, проектів найбільш складних транспортних розв'язок у містах на стадії розробки генеральних планів; складання виконавчих планів гірничопромислових підприємств; складання технічного проекту і робочої документації зрошення та осушення земель;

проектування автомобільних доріг і залізниць на стадії проекту у гірських районах і робочої документації в рівнинних і горбистих районах;

складання технічної документації трубопровідних, насосних і комп­ресорних станцій, переходів через великі ріки.

Топографічні плани масштабу 1:1000 призначаються для: складання проекту та робочої документації забудови на незабудова- ній території або території з одноповерховою забудовою; проектування вертикального розпланування;

складання проектів озеленення території та планів існуючих підзем­них мереж і споруд і прив'язка їх до ділянок будівництва;

складання робочої документації бетонних гребель, будівель ГЕС та камер-шлюзів;

проектування напірних трубопроводів, гідротехнічних споруд, кана­лізації та теплогазопостачання у населених пунктах з щільною забудовою;

розробка робочої документації при проектуванні і будівництві гірни­чодобувних і збагачувальних підприємств.

Топографічні плани масштабу 1:500 призначаються для: складання виконавчого генерального плану ділянки будівництва і робочої документації багатоповерхової капітальної забудови з густою ме­режею підземних комунікацій та промислових підприємств;

проектування вертикального розпланування та прив'язки будівель і споруд до ділянок будівництва на забудованих територіях міста;

складання планів підземних мереж і споруд, робочої документації гребель, напірних трубопроводів, будівель ГЕС, порталів тунелів.

Топографічні плани містять відомості про об'єкти та контури місце­вості і рельєф. На них у залежності від масштабу умовними знаками до­стовірно та з необхідною мірою точності та детальності зображають:

пункти державної геодезичної мережі та планово-висотного обґрун­тування;

будівлі, жилі та нежилі будинки з вказанням призначення, матеріалу та поверховості;

промислові об'єкти, бурові та експлуатаційні свердловини, наземні трубопроводи, лінії електропередач, колодязі та мережі підземних комуні­кацій, об'єкти комунального господарства;

залізниці, шосейні та ґрунтові дороги всіх видів і споруди на них: мости, тунелі, переїзди, переправи та шляхопроводи;

гідрографію (ріки, озера, водосховища, площі розливів); об'єкти гідротехнічного та водного транспорту; канали, водоводи та водорозподільчі пристрої, греблі; пристані, шлюзи, маяки, навігаційні знаки;

об'єкти водопостачання (колодязі, колонки, резервуари, відстійники, природні джерела);

рельєф місцевості з використанням горизонталей, позначок висот, бергштрихів, умовних знаків обривів, скель, осипів, балок, льодовиків;

рослинність деревна, кущова, трав'яна, культурна: ліси, сади та луки, окремі дерева та кущі з вказанням породи;

грунти та мікроформи земної поверхні; піски, гальки, такири, глини­сті, щебеневі, монолітні та інші поверхні, болота, солончаки;

границі (політико-адміністративні, землекористувачів, різні огоро­джування).

На топографічних планах пишуть власні назви населених пунктів, вулиць, залізничних станцій, пристаней, лісів, солончаків, вершин, перева­лів, долин, боліт та інших об'єктів.