8.3. Випробування приладів для вимірювання довжини ліній

Перед початком і в період польових робіт усі прилади для вимірю­вання довжини ліній обов'язково повинні проходити метрологічні випробу­вання. Зміст та порядок виконання випробувальних робіт для сталевих стрі­чок і рулеток такий. Перевірку зовнішнього вигляду і технічного стану ви­конують способом візуального огляду та випробування. Візуальним оглядом установлюють наявність дефектів, які погіршують зовнішній вигляд і утруднюють користування пристроями для відліку, якість нанесення рисок і підписів, прямолінійність. При проведенні випробування перевіряють якість збирання і взаємодії окремих частин. Мірні прилади періодично компару- ють, тобто звіряють з наперед відомою мірою-еталоном і визначають їх дій­сну довжину. Якщо прилад для безпосереднього вимірювання відстаней має однакову мінімальну довжину з еталоном, то порівняння виконують на рів­ному майданчику з сухим і міцним грунтом способом безпосереднього ви­мірювання різниці їх довжини. Послідовність компарування приладів для безпосереднього вимірювання довжини ліній така. Стрічку-еталон розмо­тують, вирівнюють і злегка натягують. Біля кінців стрічки забивають кілки так, щоб на них проектувалися кінцеві штрихи стрічки. Один кінець стрічки закріплюють, а за другий чіпляють динамометр і натягують її з силою 98,07 Н (10 кгс). На кілках олівцем помічають положення штрихів, що означають початок та кінець стрічки. Контрольну стрічку забирають. На її місце укла­дають робочу стрічку, яку натягують з силою 98,07 Н. Штрих початку стрі­чки суміщають з штрихом на задньому кілку, а на передньому кілку відмі­чають положення кінця стрічки. Якщо відстань між штрихами не перевищує

2 мм, то робоча стрічка буде правильною. Якщо ж ця відстань більша, то обчислюють поправку на компарування, м

де— відповідно, довжини робочої і еталонної стрічок, м.

Компарування стрічок і рулеток в польових умовах виконують на ба­зисах довжиною приблизно 120 м, які дають значенняу 3 - 5 разів точ­ніше, ніж прилад, що перевіряється. Після багаторазових вимірювань дов­жини компараторастрічкою або рулеткою поправка на компарування, м,

де- число відкладань робочої міри довжиноюв довжині ком­паратора.

За результатами компарування складають рівняння мірного приладу

де- номінальна довжина стрічки (наприклад, 20 м);

- температура стрічки, відповідно, при вимірюванні лінії і компаруванні;

- лінійне розширення приладу при зміні температури на 1 °С;

- коефіцієнт лінійного розширення, для сталі.

За умов місцевості, де відстані, що вимірюються, коротші за довжи­ну мірного приладу, визначають поправки для кожної метрової поділки за допомогою контрольної лінійки з ціною поділки 0,2 мм.

Зміст і порядок виконання перевірних робіт для оптичних віддалемі- рів такий. Спочатку здійснюють зовнішній огляд і перевірку працездатнос­ті рухомих частин. При зовнішньому огляді виявляють механічні пошко­дження, дефекти зображення шкал і наявність побічних зображень. Пере­вірка рухомих частин виконується випробуванням. Всі рухомі частини по­винні зрушуватися плавно, без помітних стрибків. Перевіряють діапазон роботи установочних і відлікових пристроїв, надійність закріплення наса­док на зорову трубу, комплектність приладів тощо. Способом багаторазо­вих вимірювань інтервалів еталонного базису різної довжини визначають коефіцієнт віддалеміра і сталу.

Перевірку світло- і радіовіддалемірів починають з візуального огляду. При візуальному огляді встановлюють комплектність і наявність механіч­них пошкоджень корпуса прийомо-передавача, антени, відбивача, кабелів і блока живлення. Перевіряють маркування і якість антикорозійного покрит­тя. Функціонування приладу і його вузлів перевіряють випробуванням, в ре­зультаті якого встановлюють працездатність усіх основних вузлів. При ви­пробуванні перевіряють придатність для роботи джерела живлення, плав­ність руху рухомих деталей, надійність обертання прийомо-передавача на­вколо вертикальної осі і нахилу у вертикальній площині. Визначають якість роботи затискних пристроїв, відповідність роботи паспортним умовам. Ви­мірюють вихідну напругу, оцінюють наявність сигналу вздовж лінії, що ви­мірюється, та працездатність індикаторів. Контролюють масштабну часто­ту, визначають похибки фазового циклу і постійні поправки приладу, а та­кож перевіряють середню квадратичну похибку вимірювань.