11.1. Геодезична основа, масштаб знімання та висота перерізу рельєфу

Геодезичною основою топографічних знімань є пункти державних та знімальних геодезичних мереж. Знімальна геодезична мережа будується з метою згущення геодезичної планової та висотної основи до щільності, що забезпечує виконання топографічного знімання. Кількість точок знімаль­ного обґрунтування для незабудованої території залежить від масштабу знімання:

На забудованій території кількість точок знімального обґрунтування визначається в період рекогносцируваня.

Знімальна мережа розвивається від пунктів державних геодезичних мереж, геодезичних мереж згущення 1-го та 2-го розрядів. Пункти зніма­льної мережі визначають побудовою триангуляційних мереж, прокладен­ням теодолітних ходів, прямими, зворотними та комбінованими засічками. При побудові знімальної мережі одночасно визначають положення точок у плані та по висоті. Висоти точок знімального обґрунтування визначають геометричним або тригонометричним нівелюванням. Допустимі довжини теодолітних ходів між вихідними пунктами залежать від масштабу зніман­ня, граничної відносної похибки на точності мірного приладу (табл. 11.1).

Вид планової та висотної опорної геодезичної мережі вибирають за­лежно від площі знімання. До знімання територій площею, більшою 5 км², планова геодезична мережа будується методами триангуляції, трилатерації та полігометрії 4 класу і вище, також геодезичних мереж згущення 1-го та 2-го розрядів. Геодезичні мережі 1-го та 2-го розрядів служать плановим обґрунтуванням на площі 2,5...5 км². При зніманні площі 1 ...2,5 км² буду­ють геодезичні мережі 2-го розряду. На площі, яка менше 1 км², плановою основою є теодолітні ходи або мікротриангуляція. Висотним обґрунтуван­ням на площі, яка більше 10 км², є мережі нівелювання II, III та IV класів. Для території площею 1... 10 км² висотним обґрунтуванням є нівелювання IV класу, а менше 1 км² - технічне нівелювання.

Об’єм, зміст та вартість робіт геодезичних вишукувань визначаються масштабом знімання, обумовленим масштабоутворювальними факторами. До них належать: повнота зображення, яка залежить від мінімального роз­міру представленого на плані елементу місцевості, детальності зображен­ня, яка визначається докладністю відображення на плані топографічних елементів або допустимих похибок у зображенні абрисів ситуаційних кон­турів і форм рельєфу; точність зображення, яка виражається похибкою у взаємному розташуванні точок місцевості на плані та по висоті. Крім того, масштаб повинен враховувати призначення зніманні, розміри ділянки та стадію проектування. Масштаб топографічного знімання обчислюють за формулою

де М - знаменник масштабу знімання; А - відстань на місцевості, м, що відповідає відрізку на плані а, м.

Мінімальне значення відстанізалежить від масштабоутворю- вальних факторів, а мінімальне значеннявизначається можливостями графічного зображення на плані.

Висота перерізу рельєфу, м, залежить від масштабу знімання, ха­рактеру рельєфу місцевості, призначення, потрібної точності площ і обчи­слюється за формулою вати горизонталями.

При інженерно-геодезичних вишукуваннях залежно від характеру рельєфу місцевості встановлюють відповідно до масштабу знімання висоту перерізу рельєфу (табл. 11.2).

Таблиця 11.2 - Висота перерізу рельєфу, м

У окремих випадках для складання планів ділянок промислових під­приємств і вулиць міст з густою мережею підземних комунікацій викону­ють топографічні знімання в масштабі l : loo з висотою перерізу рельєфу 0,5 та 0,25 м.

Остаточний вибір масштабу топографічного знімання та висоти пе­рерізу рельєфу виконують із врахуванням призначення плану, типів спо­руд, густоти інженерних комунікацій, характеру забудови, благоустрою територій, природних умов району та характеристики рельєфу