Класифікація теодолітів

Теодолітом називається прилад, призначений для вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів, відстаней за далекомірними нитками, а також азимутів (румбів) за допомогою накладної бусолі.

Теодоліти бувають різних конструкцій. Вони мають різний зовнішній вигляд, але назви основних частин у всіх типів теодолітів і їх призначення однакові. На рис. 2 показано будову теодоліта та назви основних його частин.

Штатив (9) служить для встановлення приладу над вершиною кута. До верхньої частини (головки) штатива за допомогою станового гвинта (10) прикріплюється теодоліт. На головку штатива спирається підставка (6) з трьома підйомними гвинтами (7,8). Підйомні гвинти розташовані через 120° один від одного. їх призначення - приводити прилад у горизонтальне положення. кутомірні круги теодоліта - лімб (1) і алідада (2). Вісь алідади (3) вміщується у вісь лімба(5). Градусні поділки лімба підписані від 0° до 360° через кожні 10 градусів за годинниковою стрілкою. На алідаді нанесено відліковий пристрій у вигляді штриха або шкали, за допомогою якого береться відлік по лімбу. На алідаді змонтовано дві колонки (11) зорової труби(4), яка обертається разом з алідадою у горизонтальній площині, а також у вертикальній площині, що проходить через вертикальну вісь теодоліта.

Для вимірювання кутів нахилу служить вертикальний круг (13), лімб якого обертається разом із зоровою трубою на горизонтальній осі (12), при непорушній алідаді. Для приведення вертикальної осі теодоліта у прямовисне положення служать один або два рівня, прикріплених до алідади або до колонки труби, рівень монтується також і при алідаді вертикального круга.

Зорова труба має закріплювальний гвинт (15) і мікрометричний або гвинт наведення (16). Гвинт 15 закріплює трубу у будь-якому положенні, а гвинт 16 дозволяє повільно і плавно обертати трубу при наведенні на потрібну точку. Такі ж пристрої мають лімб і алідада горизонтального круга.

До теодолітів додається кругла або прямокутна орієнтир-бусоль, яка кріпиться до колонки труби і служить для вимірювання магнітних азимутів. Крім названих частин кожен теодоліт має при горизонтальному і вертикальному кругах лупи або мікроскопи для взяття відліків по лімбу.

Теодоліти поділяються на прості (у них лімб при вимірюванні горизонтального кута непорушний, а обертається тільки алідада) і повторювальні (у них обертаються і лімб, і алідада). Всі сучасні теодоліти є повторювальними.

За точністю теодоліти поділяються на високоточні (Т1), точні (Т2 ІТ5) і технічні (Т30, 2Т30 та ін.)

У шифрі теодоліта літера "Т" означає "теодоліт", а цифри - його точність у секундах, яка характеризується середньою квадратичною помилкою однократного (одним прийомом) вимірювання кута у лабораторних умовах. Наприклад, теодолітом Т1 вимірюють кути одним прийомом з помилкою ±1", а Т30 - ±30". Залежно від матеріалу, з якого виготовлено лімб та алідаду, розрізняють теодоліти із скляними і металевими кругами. Згідно з ГОСТ 10529-79 в нашій країні випускаються лише оптичні теодоліти із скляними кругами. Вони більш зручні в експлуатації, легкі і компактні (прикладом може бути теодоліт Т-30). Поряд з оптичними теодолітами на виробництві можуть застосовуватись теодоліти з металевими кругами, випущені раніше, наприклад, ТТ-50 і ТТ-5.