Умовні знаки об'єктів місцевості
Картографічні умовні знаки - це застосовувані на картах позначення різних об’єктів місцевості та їх якісних і кількісних характеристик. Знання умовних знаків та їх властивостей - необхідна умова розуміння зображеного на карті, основа уміння "читати" карту, правильно проводити вимірювальні роботи та одержувати за її допомогою необхідні відомості.
Умовні знаки для карт представляють систему графічних, кольорових та літерно-цифрових позначень.
Графічні знаки - різноманітні графічні побудови у вигляді фігур (значків) та ліній, що відрізняються за формою, розмірами, кількістю складових елементів, орієнтуванням тощо.
Колір як умовний знак застосовується для відображення якісних відмінностей об’єктів місцевості за видовими ознаками (наприклад, для об’єктів гідрографії використовують синій колір, для рослинності - зелений і т. д.), а також внутрішньовидовими (наприклад, природні форми рельєфу показуються коричневим кольором, а штучні - чорним).
Літерні позначення застосовуються, передусім, у вигляді географічних назв об’єктів, показаних на карті. При цьому змістове навантаження несе зображення літер (шрифт), їх розмір. Наприклад, різним шрифтом виділяють тип населених пунктів (місто, сільське поселення), його адміністративне значення (столиця, обласний центр та ін.), розмір літер при цьому відповідає кількості жителів в населеному пункті. За допомогою літерних позначень дається також додаткова характеристика об’єктів, переданих на карті графічними та кольоровими позначеннями. Так, біля значка заводу чи фабрики вказується галузь промислового (кирп. - цегляний завод, цем. - цементний завод) або сільськогосподарського (мук. - борошномельне) підприємства.
Цифрові знаки застосовують для різноманітних кількісних характеристик (кількості дворів у населеному пункті, ширини і глибини річок, характеристики доріг, мостів тощо). У деяких випадках цифрові і літерні знаки пишуться поряд. Наприклад, напис у розриві смуги дороги 8(12)А означає, що дорога має ширину проїзної частини 8 м, разом з обочинами - 12 мі покриття її асфальтове.
Для місцевих предметів умовні знаки являють собою різноманітні геометричні побудови у вигляді фігур, ліній та їх сполучень, доповнених літерно-цифровими і кольоровими позначеннями. Все їх різноманіття ділять на групи: 1) площові умовні знаки - застосовуються для заповнення контурів, які відокремлюють площу об’єктів, що виражається в масштабі карти. Наприклад, сільськогосподарські угіддя, населені пункти, чагарники, ліси, болота, піски тощо; 2) позамасштабні умовні знаки - застосовуються для показу об’єктів, що мають важливе значення, але площа їх не виражається в масштабі карти; положенню об’єкта на місцевості відповідає визначена точка знаку ; 3) лінійні умовні знаки, за допомогою яких зображаються лінійно-витягнуті об’єкти, при цьому їх довжина виражається в масштабі карти, а ширина може бути перебільшеною; положення таких об’єктів на місцевості визначається напрямком осі знака.
Рельєф на картах зображається горизонталями (лінії, що з’єднують точки з однаковими висотами). Характер і особливості зображуваного об’єкта передають не окремо горизонталлю, а їх сукупністю. Додатково застосовують умовні знаки для тих форм рельєфу, що не можуть бути показані горизонталями, а також цифрові характеристики окремих елементів рельєфу: відмітки точок, глибина і ширина ярів тощо.
Умовні знаки для топографічних карт всього масштабного ряду стандартні. Кількість цих знаків біля 350 графічних і більше 400 скорочених пояснювальних підписів. Умовні знаки є обов’язковими для всіх відомств і установ, що проводять топографічні роботи, складають і видають плани і карти. Це забезпечує можливість вільного читання карт і планів незалежно від відомчого підпорядкування. Видаються умовні знаки Головним управлінням геодезії та картографії (ГУГК) у вигляді зведених таблиць, зброшурованих у книгу за масштабом або групою масштабів. У таблицях умовні знаки розподілені по групах: населені пункти, місцеві предмети, залізничні дороги та споруди біля них, шосейні і грунтові дороги, границі і огорожі, гідрографія, рельєф, рослинність і ін. Кожний умовний знак у таблиці має свій порядковий номер, назву і розміри.
Крім топографічних існують також умовні знаки, що розробляються окремими відомствами (галузеві) і використовуються для потреб їх організацій, щоб відобразити найважливіші для даної галузі предмети. Такі умовні знаки є обов’язковими тільки в межах даного відомства. Так, специфіка землевпорядного планово- картографічного матеріалу визначила необхідність розробки спеціальних умовних знаків, що застосовуються при землевпорядкуванні.
Незважаючи на велику схожість топографічних і розроблених на їх основі землевпорядних умовних знаків, існує і цілий ряд відмінних особливостей: це стандартизація розмірів землевпорядних умовних знаків, розширений розділ умовних знаків для об’єктів, що проектуються (населені пункти, сільські дороги, стави, водосховища, фруктові сади, ягідники, сільськогосподарські угіддя тощо), можливість більш докладно вказати на якісні характеристики сільськогосподарських угідь, наприклад, пасовищ нараховується 35 видів, ріллі - 12 видів.
Для більшої наглядності та розпізнавання зображуваних об’єктів місцевості їх фарбують певним кольором. Наприклад, умовний знак сінокісних угідь розміщують на жовто-зеленому фоні, лісу - на синьо-зеленому, саду - на жовтому фоні і т.д.