Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Розбивка кривих на трасі нівелювання

Вісь майбутньої споруди - дороги або каналу - повинна йти не по ламаній, а по плавних заокругленнях, тому в місцях повороту трасу прокладають по кривих. Найпростішим видом кривих є кругова крива (рис. У.16).

Точки дотику прямих ліній осі траси з кривою називають початком кривої (ПК) і кінцем кривої (КК). Точку перетину кривої з бісектирисою кута називають серединою кривої (СК). Ці три точки називаються головними точками кривої. Для відшукування головних точок кривої треба знати такі її елементи (рис. У.16).

1. Кут повороту траси ф - кут відхилення траси від попереднього напряму. Його визначають як доповнення кута повороту траси до 180°.


2. Радіус Я кривої, що вписується, який визначається будівельними нормами і правилами залежно від характеру споруди, місцевості і кута повороту. За кутом повороту і радіусом кривої визначають решту елементів кривої.

3. Довжину дотичної Т - тангенса.

4. Довжину кривої від початку (ПК) до її кінця (КК).

5. Бісектрису "Б" від вершини кута до середини кривої.

6. Домір Д - різницю між сумою двох тангенсів і кривою. бо крива коротша від замінюваної ламаної.

З прямокутних трикутників ОАС або ОСВ (рис. V.16) знаходимо тангенс:

Величини Т, К, Б, Д обчислюють у полі, коли розбивають пікетаж, за виміряним кутом повороту ф і заданим радіусом Я, користуючись спеціальними таблицями для розбивки кругових кривих.

Для розбивки головних точок кривих на місцевості виконують такі вимірювання. За допомогою мірної стрічки відкладають від вершини кута повороту довжину тангенса Т назад по трасі і одержують початок кривої (ПК). Відклавши той же тангенс вперед по трасі, одержують кінець кривої (КК). Для одержання середини кривої СК задають теодолітом напрям бісектриси Б кута. який дорівнює 180°-ф, а потім відкладають її довжину. Напрям бісектриси за відсутності кутомірного приладу

можна визначити й іншим шляхом. Від вершини кута повороту (ВКП) по тангенсах назад і вперед відміряти мірною стрічкою рівні відрізки, наприклад, по 15 м, кінці цих відрізків "А" і "В" з'єднати мірною стрічкою і знайти середину відрізка АВ - точку "С". У вершині кута повороту й точці "С" встановити віхи, які визначають напрям бісектриси (рис. У.17). За напрямом бісектриси мірною стрічкою від­класти від ВКП її довжину і на кінці її забити кілок, це і буде точка середини кривої (СК).

Положення головних точок кривої у пікетажному найменуванні визначають за такою схемою:

ВКП - Т = ПК ПК + К = КК ПК + 1/2К = СК

Контроль: ВКП + Т - Д = КК

Співпадання результатів обчислень КК по двох наведених схемах або розходження між ними на 0,01 м внаслідок заокруглень є підтвердженням правильності обчислень.

Приклад. Кут повороту траси ф = 50°27' і Я = 200 м. Вершина кута повороту траси знаходиться на ПК 3 + 40,06 м.

По таблицях розбивки кругових кривих визначаємо основні елементи кривої:

Т = 94,22 м; Д = 12,33 м;

К = 176,10 м; Б = 21,08 м.

Контроль: Д = 2Т - К = 2 х 94,22 -176,10 = 12,34 м.

Пікетажне найменування головних точок кривої буде мати такі значення:


При визначенні основних елементів кривих (Т, К, Д, Б) по таблицях треба враховувати особливості деяких з них. Так, у "Таблицях для розбивки кругових кривих", складених В.Н.Ганьшиним

і Л.С.Хрєновим (1974) показники основних елементів кривих наведені для радіуса 1000 м. Щоб перейти до іншого радіуса треба табличні дані помножити на відношення вибраного нами радіуса до 1000.


Дані, необхідні для побудови головних точок кривої на місцевості, записують на відповідній сторінці пікетажної книжки (рис. У.15).

Визначення положення головних точок кривої на трасі виконують по попередньо складеному кресленню.