3.2.2. Забудова кварталів будинками блокованого і секційного типу
Забудова житловими будинками блокованого типу (рис 10-1, 10-2, 10-3, 18) аналогічна садибній забудові, проте дає можливість створення більш парадного фронту забудови вулиць за рахунок горизонтального і вертикального зміщення окремих блоків.
Розміщення житлових будинків секційного типу може мати декілька можливих варіантів. Вони можуть розміщатись при головній вулиці в лінійному напрямі, по периметру кварталу або частини його (підкварталу).
|
|
|
|
| |||
| |||
|
|
|
При лінійній забудові будинки розміщаються з двох сторін вулиці з організацією курдонерів.
При периметральній забудові будинки розміщаються по периметру або в глибині кварталу. З архітектурної точки зору забудова кварталу має більш чітку функціонально-планувальну організацію.
При груповій забудові житлова група може мати різну величину і об’ємно-планувальне рішення залежно від типів будинків.
Але найбільш поширеною є модель створення архітектурно-планувальної групи секційних будинків (рис. 12, 13). Така група розміщається, як правило, в центральній частині населеного пункту і просторово органічно поєднується з громадським центром,
формуючи єдиний архітектурний ансамбль.
Між довгими сторонами багатоквартирних житлових будинків заввишки 2-3 поверхи приймається відстань (містобудівні розриви) не менше 15 м, а висотою 4 поверхи - не менше 20 м.
При секційних житлових будинках земельні ділянки не проектуються, але для їх жителів земельні ділянки по 0,010-0,015 га на одну квартиру можуть виділятись в окремому масиві всередині житлового кварталу на допустимій
віддалі за санітарними нормами.
|
На території безсадибної забудови передбачаються майданчики:
загального користування, дитячі, спортивні, господарські та місця для відпочинку. Розміри майданчиків приймаються у відповідності з п.4.28 і 4.29, а відстань від них до житлових та громадських будівель приймаються не менше наведених у табл.3.1 за ДБН Б.2.4-1-94.
Планування ділянок при закладах культурно-побутового призначення проводиться відповідно до специфіки їх роботи і функціональних потреб.
|
Запитання для самоперевірки
1. Проектуванні головного майдану громадського центру як ядра архітектурно-планувальної композиції.
2. Взаємозв’язок громадського центру і основних функціональних осей вуличної мережі.
3. Забудова головного майдану. Співвідношення висоти забудови до лінійних розмірів площі.
4. Принцип закриття перспективи головних вулиць, які ведуть до головного майдану.
5. Проектування садибної житлової забудови.
6. Проектування внутрішньо квартальних проїздів.
7. Організація простору для розвороту транспорту.
8. Варіанти розміщення секційної забудови в плані села.
9. Архітектурно-планувальна група секційних будинків.
10. Лінійний розвиток секційної забудови.
11. Забудова секційними будинками, що розташовані під кутом один до одного.
12. Секційна забудова з блокуванням житлових будинків.