4.1.4. Інші заходи з інженерної підготовки території

Яри утворюються на поверхні ґрунту в результаті дії потоків води на хрупкі породи, або в понижених місцях. Талі води весною, а дощові літом систематично руйнують поверхню ґрунту. Чим більший стік води і її швидкість протікання, тим скоріше проходить цей процес. Легше руйнуються мало проникливі глинисті породи; сипучі породи, які добре пропускають воду, руйнуються помалу.

Яри розвиваються в межах власного водозбірного басейну і їх розвиток починається, як правило, від гирла та обмежується вододільними лініями басейну.

Руйнівна дія ярів завдає великої шкоди народному господарству, скорочує площі сільськогосподарського призначення, спричинює обміління рік у результаті виносу до них продуктів ерозії та знижує цінність територій для будівництва населених пунктів.

В залежності від характеру зруйнованих ярами територій передбачають відповідний їх благоустрій. З метою пристосування таких територій для цілей будівництва проводяться заходи на припинення дальшого розвитку ярів і зменшення площі для їх засипання.

Неглибокі яри (до 2,0-2,5 м) можуть бути засипані і площа їх використана рід забудову. Глибокі яри використовуються для створення на їх територіях зелених масивів, будівництва водоймищ, а також для прокладання транспортних магістралей із зручними розв’язками у двох рівнях.

Заходи по боротьбі з ярами зводяться до виконання таких робіт:

1) профілактичних з метою припинити розвиток ярів;

2) інженерних робіт по благоустрою ярів.

Основними видами боротьби з яроутворенням є організація поверхневого стоку на схилах та у верхів’ях яру, озеленення схилів та укріплення дна від розмиву.

Зсувами називаються переміщення земляних мас на схилах, які виникають під дією сили тяжіння в результаті порушення рівноваги. Зсуви появляються на берегах водоймищ, ярів і гірських схилів. Свідчення процесу зсуву є дерева, які ростуть на схилах похилено. Причиною виникнення зсувів є підземні води та перезволоження схилів.

На територіях з загрозою зсуву не допускається жодне будівництво. Ці території можуть бути використані для посадки дерев і чагарників, коренева система яких зміцнює ґрунт, і пристосовані для організації зони відпочинку. На них влаштовують дренаж для перехоплення підземних вод у глибині схилу і попередження їх виходу на поверхню.

В окремих складних умовах для затримування зсувів на шляху їх руху будують підпірні стінки, забивають палі, земляні упори, а також закріпляють береги на схилах рік, морів і інших водоймищ.

Для спостереження за територіями, де є загроза зсуву, організовується спеціальний контроль і створюються постійно діючі протизсувні станції.

Селевими потоками називають гірські потоки, які утворюються в наслідок атмосферних опадів (зливи). Це потоки твердих матеріалів, які можуть появлятися в горах раптово і супроводжуються великою руйнівною силою (снігові лавини в горах). Селеві потоки особливо розповсюджені в гірських районах Середньої Азії, Закавказзя, Криму. За останній час від зсувів і селевих потоків потерпіли гірські райони Закарпаття.

Залежно від кількості і складу твердих і інших матеріалів селеві потоки поділяються на водокам’яні, болотні, болотно-кам’яні. При великій руйнівній силі селевих потоків об’єм нанесених матеріалів може досягти 30 тис. м³ на 1 м² водозбірної площі басейну. Тривалість селевого потоку вимірюється кількома годинами, швидкість селевих мас складає 2,5-3,0 м/сек., часом доходить до 6 м/сек.

Заходи по захисту території від селевих потоків здійснюються шляхом проведення агролісомеліоративних робіт, а також будівництва спеціальних споруд для затримання цих потоків (спеціальні греблі, дамби, селевідвідні канави тощо).

Зрошенням називається штучне зволоження ґрунту при постійній, або періодичній недостачі вологи.

Якщо річні осадки є менші, як 250 мм, то необхідно влаштовувати штучне зрошення житлових і громадських територій у населених пунктах.

При створенні штучної системи зрошення джерелом водопостачання є, як правило, ріки, озера або спеціально збудовані водосховища. Вода в систему подається самопливом, а інколи методом штучного підйому на потрібну відмітку.

У малих населених пунктах південних районів України може створюватись відкрита система зрошення у вигляді канав-зрошувачів, які називаються ариками. Арики – це відкриті канави з обкладеними каменем стінками. В окремих випадках для ариків використовують залізобетонні блоки. Арики прокладають вздовж вулиць і обсаджують деревами. При перетині ариків з вулицями закладають залізобетонні труби. Арики використовуються одночасно для відведення поверхневих стоків. У центральній частині населених пунктів проектують закриту систему канав, як для відведення дощових і талих вод, так і для зрощення.

У великих містах джерелом води для поливу є ріки, озера, артезіанські свердловини або існуючий водопровід. Для поливання використовують спеціальні машини – цистерни, з яких за допомогою шлангів з розприскуючими стінками поливають газони, клумби, вулиці, площі тощо.

Карстові утворення – це пустоти, печери, які утворились у наслідок дії підземних вод на легкорозчинні гірські породи. На поверхні карст появляються осідання, провали або карстові заглиблення (воронки), заповнені водою. Карстові явища спостерігаються на підвищеній місцевості при сприятливих умовах для виходу підземних вод в підошві схилу.

Земельні ділянки з наявністю карст є непридатними для будівництва. Їх краще використовувати для організації парків і зони відпочинку.

Для захисту території від утворення і розвитку карстів закладають дренажі, організовують надійне відведення поверхневих вод з метою запобігти її проникненню в ґрунт, а також заповнюють пустоти стисненим ґрунтом, або щільним бетоном.

Сейсмічні явища. Території, на яких часто відбуваються землетруси, називаються сейсмічними.

Місце виникнення землетрусу називається гіпоцентром, а точка земної поверхні над гіпоцентром – епіцентром.

При поступовому віддалені від епіцентру поштовхи виникають пізніше з меншою силою. Сила поштовхів (ударів) залежить від товщини земної кори і характеру її порід, в умовах яких виникає землетрус.

Зменшення руйнівної сили при ймовірному землетрусі зводиться до виконання таких заходів:

1) строго обмежити і уникнути проектування і будівництво особливо довгих будівель і об’єктів з складною конфігурацією в плані;

2) основи і фундаменти капітальних будівель і споруд треба закладати на скальних ґрунтах і робити їх глибшими;

3) на території населених пунктів проектувати і будувати мережу крупних і малих водоймищ для потреб гасіння пожежі, що виникають при землетрусі;

4) дублювати мережі водопостачання і каналізації.

Найкращим будівельним матеріалом при будівництві об’єктів у сейсмічних районах є дерево.