Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

Актуальність питань сучасного ресурсокористування та охорони природи активізує процес впровадження екологічних ідей, уявлень і концепцій в струк­туру наукових і практичних знань.

Екологічні проблеми є неодмінним об’єктом наукового ви­вчення і вирішення на рівні прикладних задач в галузі біології, географії, соціології, гігієни, містобудування та інших наук.

У сфері містобудування важливе місце посідають питання визначення екологічно зумовлених параметрів розвитку роз­селення і виробництва, показників допустимого екологічного навантаження на різні функціональні території, механізму забезпечення екологічної рівноваги в умовах комплексного природокористування.

Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що «в процесі містобудівної діяльності, розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції та екс­плуатації різних об’єктів необхідно забезпечувати екологічну безпеку населення та раціональне використання природних ресурсів з урахуванням екологічної ємкості даної території» (ст. 51]. Нижче наведене наукове тлумачення найпоширеніших у містобудуванні термінів, які пов’язані з поняттям екології.

Екологія (класичне поняття] - наука про взаємовідно­сини між біотичними та соціальними цілісностями та їхнім середовищем. Екологія вивчає взаємовідносини організмів із довкіллям, досліджує структурно-функціональну організацію надорганізмових систем (популяцій, угруповань, екосистем, біосфери], виявляє механізми підтримання їх стійкості у просторі й часі. Термін «екологія», який був впроваджений у 1869 р. Е. Геккелем, на початку стосувався тільки розділу біологічної науки.

Екологія (сучасне поняття] - комплексний, міждисциплі­нарний напрямок науки, предметом якої є вивчення, прогно­зування та управління факторами зовнішнього середовища у процесі його взаємодії з живими організмами.

Існують поняття глобальна (біосферна] екологія, біо­логічна екологія, соціальна екологія, екологія людини і т. д.; у містобудівній науці - регіональна екологія (екологія роз­селення], урбоекологія (екологія сельбищних і промислових територій], рекреаційна екологія (екологія курортів, місць відпочинку], екологія міста (екологія середовища для про­живання людини] тощо.

Екосистема - сукупність біологічних об’єктів (організм, популяція, біоценоз] і середовища (натуральних і штучно створених елементів]. Виділяються природні і антропогенні екосистеми.

Середовище (екологічне] - загальне поняття, яке об’єднує природу і суспільство; охоплює поняття «довкілля», «навко­лишнє» або «зовнішнє» середовище, «природне» і «антропо­генне», «міське» середовище та ін.

Потенціал території (природно-ресурсний] - відношен­ня між: фактичною та максимально допустимою щільністю об’єктів, людей або явищ на даній території.

Антропогенне навантаження - кількість одиниць лю­дей або об’єктів на одиницю площі території природних або містобудівних комплексів.

Екологічна рівновага - стан екологічного середовища (регіону, області, поселення], за якого може бути забезпечена саморегуляція і відновлення основних його компонентів - вод­них ресурсів, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу тощо.

Кризові екологічні точки - території, що підлягають кон­центрованому забрудненню з наявністю змін у природному середовищі під впливом розвитку промисловості, аграрно­го комплексу, лісогосподарської діяльності та експлуатації транспортно-інженерних комунікацій.

Ємкість ресурсів - сукупність природно-кліматичних факторів (або фактор], які становлять базову основу госпо­дарського розвитку природного комплексу.

Екологічна ємкість території - допустимий рівень господарського використання природних ресурсів відповід­ної території, який дозволяє зберегти екологічну рівновагу природного і антропогенного середовища. Об’єктами визна­чення екологічної ємкості можуть бути адміністративно- територіальні одиниці (регіон, район, місто] і природно- територіальні одиниці (спеціалізовані райони, функціональні зони, природні комплекси].

Різновидами екологічної ємкості є рекреаційна, курортна, туристська ємкість території, ємкість території природно- заповідного фонду (національних природних і регіональних ландшафтних парків, природних заповідників і заказників тощо], природних комплексів (лісів, лісопарків, парків, аква­торій таін.], ємкість урбанізованих (сельбищних, виробничих] і аграрних територій.

Екологічний статус території (поселення, приміської зони, курортної зони тощо] - це система законодавчих актів, комплекс заходів і вимог стосовно режиму природокорис­тування та виду діяльності, порядок охорони середовища і соціального захисту населення.