8.2. Принципи гуманітарної політики
Основні принципи гуманітарної політики мають відповідати основним правовим положенням, що прийняті як у нашій державі, так і у міжнародному співтоваристві. Такі правові положення закріплені в першу чергу у Конституції України та фундаментальних міжнародних документах, таких, як Загальна декларація прав людини 1948 року, міжнародні пакти про права людини тощо.
Першим таким принципом є визнання прїоритету загальнолюдських цїнностей. Одним з основних завдань державотворення є побудова правової держави, в якій юридичними засобами реально забезпечено максимальне здійснення, охорону і захист основних прав людини. Держава має проводити діяльність відповідно до основних прав людини і відповідати за свою діяльність перед людиною. У Декларації про державний суверенітет, Акті про незалежність, в Конституції Україна проголосила про побудову демократичної, правової, соціальної, соборної держави. Україною підписані основні міжнародні документи, що стосуються охорони прав людини. Цей принцип означає орієнтованість державної гуманітарної політики на практичне втілення в реальність прав людини і громадянина на існування доступних та ефективних систем освіти, охорони здоров’я, культури.
Відповідно до принципу багатоманітності гуманітарна політика має будуватись на конституційній забороні державного визнання будь- якої ідеології обов’язкової для всіх. Кожна особа чи об’єднання громадян добровільно й свідомо можуть обирати і дотримуватись тих ідеологічних настанов, які вони вважають переконливими для себе. З цією ж метою забороняється і цензура. Однак не допускається поширення ідеологій, що проповідують війни, фашизм та все те, що суперечить нормам загальнолюдської моралі та права. При здійснені гуманітарної політики владні структури мають враховувати регіональні особливості та багатоманітність України, не допускаючи при її здійсненні бездумної уніфікації та знеособлення областей. Адже, саме в багатоманітності традицій, звичаїв, культур регіонів і є основне багатство держави.
Наступний - принцип підтримки української нації. Втілюючи це положення в життя держава має сприяти консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій, культури, дбати про задоволення національних потреб українців, які проживають за межами нашої країни. Особливе значення має враховуння складної, а часто трагічної багатовікової історії нашого народу. Принцип підтримки національних спільнот, що проживають в Україні, означає, що гуманітарна політика має будуватись на засадах сприяння розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
Суспільство є цивілізованим настільки, наскільки воно є гуманістичним, наскільки цінна в ньому людина. Політико-гуманістичні норми сьогодні є критерієм повноти, гарантування прав і свобод людини в певній державі, дотримання нею внутрішньодержавного та міжнародного права як основи політики. Принципи гуманізму повинні мати визначальну роль у системі концептуальних засад соціальної і гуманітарної політики. Гуманізм як ключовий принцип розбудови суспільства може сформувати найкращі умови для реалізації кожної особистості. Тільки гуманізм «усередині» суспільства забезпечить зовнішньополітичну лінію, яка б найбільш природно ввела Україну у світову спільноту.
Ключові поняття: гуманізм, гуманітарна політика, державна гуманітарна політика, гуманітарний потенціал нації, міжнародна гуманітарна політика, принципи гуманітарної політики.