Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.3. Жанрове розмаїття давньої літератури.

Наукові студії про письменство Київської Русі залишають невиразне враження про його жанровий склад. Це можна пояснити, в першу чергу, певною інерційністю в осмисленні жанрових форм давньої літератури, коли перелік жанрів з однієї праці переносився до інших з деякими уточненнями та допов­неннями. Це простежується в синтетичних працях з історії української літератури, написаних за минулі сто років. В академічній «Історії української літератури» у 8-ми томах висвітлення літературного періоду Київської Русі позначено помітним впливом російських медієвістів.

Із російських дослідників, котрі вивчали києворуський період історії літератури, найбільшу увагу жанрам приділив Д. Лихачов. Вироблений ним погляд на жанрову систему давньоруської літератури й досі лишається пріоритетним у російській медієвістиці. Вчений виклав в окремих статтях та розділах монографій і конкретизував у численних студіях теорію жанрів, які сформувалися в період Київської Русі. Ключові позиції його такі:

1) давньоруські жанри орієнтовані на «практичну мету», тобто вони обслуговують певну позалітературну сферу життя - церковну, юридичну, державну;

2) жанри пов’язані з напрямом і стилем епохи;

3) жанри пов’язані між собою ієрархічно (первинні та синтетичні або жанри-типи і жанри-підтипи);

4) літературна природа жанру залежить від теми й предмета зобра­ження, що відбилося на термінології та назвах творів;

5) жанр визначав особу автора;

6) літературні жанри взаємодіяли з усними, а оригінальні твори часто виникали на перетині фольклорних та літературних традицій.

Таким чином, враховуючи міркування як українських, так і російських учених, можна реконструювати жанрову систему літератури періоду Київської Русі, визначити прикметні особливості кожного жанру в тій системі. Вимальовується така картина:

- літературні жанри - це прямі запозичення з болгарської та візантійської літератур, а оригінальні - трансформовані з перекладних або новоутворені в процесі становлення письменства;

- церковні жанри - це «література церковних кіл», вони мають цілеспрямоване церковно-ужиткове призначення;

- світські жанри в основному відображають позарелігійні сфери життя і мають виразно пізнавальну, а то й розважальну функцію (бе­летристика).

Самостійні ліричні жанри відсутні, проте староруська поезія помітна в літературі київської доби: елементи дружинної поезії, героїчного епосу. Драматичні жанри також відсутні.