Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

4.2. Творча спадщина письменників-полемістів із Острога

Говорячи про витоки і активізацію полемічної літератури, необхідно врахувати роль братств та друкарень. Особливо це стосується таких братств, як Львівське, Брестське, Луцьке, Литовське, Богоявленське. Значна частина письменників-полемістів пов’язана життям і діяльністю з Острозькою академією (заснована 1576 р. князем Костянтином Острозьким). Це - Герасим Смотрицький, Мелетій Смотрицький, Клирик Острозький.

Герасим Смотрицький - перший ректор Острозької академії, активний учасник видання острозької Біблії (1581 р.), автор прозових і віршових творів (посвята Костянтину Острозькому в Біблії 1581 р.). У полемічно- публіцистичній статті «Календар Римський новий» (1587 р.), яка була спрямована проти введення католицьким Римом Григоріанського кален­даря, письменник уперше заговорив про жорстокий визиск трудового народу. Він змалював селянина, бідного, убогого, котрий у поті чола заробляє хліб свій і утримує пана. Той селянин звик сповняти давні звичаї предків своїх, віддаючи належне і Богу, і пану. Тепер же пан змушує його і в святкові дні працювати (йдеться про розходження у православних і католицьких церковних календарях).

У трактаті «Ключ царства Небесного» Герасим Смотрицький піддає критиці католицькі догмати та заперечує верховенство Папи Римського. Цей твір у праці «Історія української літератури» високо поціновував І. Франко не лише за протистояння окатоличенню українців, а й за влучність, легкість і делікатність автора, який написав не сухий теологічний трактат, а подав живу картину стану української суспільності у другій половині ХУІ в. Герасим Смотрицький у цьому творі широко вживав народні прислів’я і приказки, звертався до таких авторитетних джерел, як Святе Письмо. Идеться і про протиставлення поглядам апологетів католицизму Петра Скарги та Бенедикта Герберста.

Мелетій Смотрицький - син Герасима Смотрицького. Освіту отримав спочатку в Острозькій академії, а згодом - в університетах Європи (Віденській єзуїтській академії, Лейпцігському, Нюрнберзькому, Віттен- берзькому та Бреславському університетах). Докладніше про життя і творчість письменника читайте у книзі П. Яременка «Мелетій Смотри­цький. Життя і творчість» (К., 1986 р.). Діяльність Мелетія Смотрицького: робота учителем у князів Соломирецьких (під Мінськом), членство у Вільненському православному братстві, робота викладачем у Київській братській школі, духовна кар’єра (єпископ, архієпископ, архімандрит Братського Святодухівського монастиря), анафема від уніатського митрополита В. Рутського і боротьба проти унії, прилучення до унії. 1618 р. - видання «Граматики Словенскія правилное синтагма» - перлини давнього мовознавства (В. Німчук). Літературна спадщина Мелетія Смотрицького: «Тренос» (1610 р.); «Лямент на жалісну смерть Леонтія Карповича» (1620 р.).

«Тренос, або плач єдиної вселенської апостольської східної церкви» написано польською мовою і підписано Теофілом Ортологом (псевдонім Мелетія Смотрицького). Цей твір є відповіддю на Віленські події 1609 р., коли уніати вигнали з православного монастиря тих ченців, які не погодилися стати греко-католиками. Художня майстерність письменникапроявляється у творенні образної системи (акцент на використанні народних плачів - голосінь, персоніфікація, образ Матері-Церкви). Освіченість Мелетія Смотрицького проявляється використанням у «Треносі» 150 творів світової літератури.

Православна Мати-церква плаче за своїми невдячними дітьми (єпископами-відступниками), які її, немічну, покинули: «Діток народила і зростила, а вони зреклися мене, стали мені посміховиськом і глумом». І далі: «Сини і дочки мої, котрих зродила і зростила, зоставивши мене, пішли за тою, котра ними не боліла, аби з набутком із дорідності її носитись» («Українська література XVII ст.» - К. : Наук. думка, 1987. - С. 68). Дорікає і розвінчує Мелетій Смотрицький як православних, що піддалися на агітацію уніатів, так і власне самих уніатів.

У «Треносі» подано і список українських та білоруських світських магнатів, які зрадили рідній вірі. Як лиха мачуха, постає у творі католицька церква на чолі з Папою Римським. Тут Мелетій Смотрицький досить влучно використовує протестанську західноєвропейську літе­ратуру.

Твором Смотрицького зачитувалися у православному середовищі і осудили в католицькому та уніатському. Зокрема, з «великою заразою» порівнював «Тренос» Петро Скарга (1610 р.) та перший біограф Мелетія Смотрицького Якуб Суша у праці «Саул і Павло» (1666 р.).