5.1. Види зв'язку між ознаками явищ

Усі соціально-економічні явища взаємозв'язані та взаємозумовлені і зв'язок (залежність) між ними носить причинно-наслідковий характер. Суть причинного зв'язку полягає в тому, що при необхідних умовах одне явище зумовлює інше і в результаті такої взаємодії виникає наслідок.

Особливу актуальність має вивчення взаємозв'язку в умовах ринкової економіки і являє собою важливу функцію діяльності менеджерів і економістів. Вивчення механізму ринкових зв'язків, взаємодії попиту і пропозиції, вплив обсягу і складу пропозиції товарів на обсяг і структуру товарообороту, формування товарних запасів, прибутку та інших якісних показників має першорядне значення для прогнозування кон'юнктури ринку та рішення багатьох питань успішного ведення бізнесу.

Вивчаючи закономірності зв'язку, причини і умови, що їх характеризують, об'єднують в поняття фактору. Тоді ознаки, що є причинами та умовами зв'язку, називаються факторними х, а ті, що змінюються під впливом факторних ознак — результативними у.

Між ознаками х та у існують різні за природою та характером види зв'язку: функціональні та стохастичні.

При функціональному зв'язку між факторною та результативною ознаками кожному значенню ознаки х відповідає одне чітко визначене значення ознаки у. Такі зв'язки найчастіше вивчаються в математичному аналізі і використовуються для встановлення кількісних співвідношень у точних та прикладних науках (математиці, фізиці, астрономії тощо).

При стохастичному зв'язку кожному окремому значенню факторної ознаки х відповідає певна множина значень результативної ознаки у. Такий зв'язок утворює умовний розподіл ознак, який варіює. Наприклад, відомо, що урожайність залежить від кількості внесених добрив. Але на урожайність впливає ще багато інших факторів (строки внесення добрив, глибина їх внесення тощо). Зв'язки такого виду називають ще статистичними, ймовірними.

Підвидом стохастичного зв'язку є кореляційна залежність, що зумовлює кореляційний зв'язок між ознаками. При такій залежності зі зміною факторної ознаки х змінюються групові середні результативної ознаки у і замість умовних розподілів множин значень ознаки у виступають середні значення цих розподілів у. Таким чином, між ознаками х та у існує кореляційна залежність, коли середня величина однієї з них змінюється в залежності від значення іншої.

Прикладом вихідних даних для встановлення кореляційного зв'язку між змінними х та у може бути дискретний розподіл, який характеризується кореляційною таблицею (табл. 5.1). Із таблиці видно, що кожному значенню факторної ознаки х відповідає значення групової середньої у.

Таблиця 5.1

Кореляційна таблиця

Кореляційний зв'язок між ознаками х і у записується у вигляді рівняння кореляційного зв 'язку, або рівняння регресії:

Y = f(x)

де f(х) - певний вид функції кореляційного зв'язку, який описує лінію регресії.

Визначення кореляційного зв'язку між ознаками (6.1) займає значне місце в дослідженнях соціально-економічних явищ в економіці і управлінні. Зміст такого зв'язку складає теорія кореляції. Основоположниками цієї теорії є англійські вчені-біологи Ф. Гамільтон (1822 - 1911 рр.) в К. Шрсон (1857 -1936 рр.). Термін "кореляція" взято із природознавства і означає співвідношення, відповідність між змінними у рівнянні регресії.

Умовами правильного використання методів теорії кореляції є такі:

а) наявність однорідності тих одиниць, які підлягають дослідженню (наприклад, відбір підприємств, які випускають однотипну продукцію, мають однаковий характер технології і тип обладнання тощо);

б) достатньо велика кількість спостережень, при яких ми погашаємо вплив випадковостей на результативну ознаку і має силу закон великих чисел;

в) нормальний характер розподілу результативної ознаки, на якому побудовані всі положення теорії кореляції.

В основі теорії кореляції лежить кореляційно-регресійний аналіз (КРА), суть якого полягає у виборі виду рівняння регресії, обчисленні його параметрів та встановленні адекватності (відповідності) теоретичної залежності фактичним даним. Наявність такої теоретичної залежності значно облегшує аналіз економічних явищ, дає змогу встановлення прогнозу на майбутнє.