Передмова
Спад виробництва та зниження економічного потенціалу України на початку 90-х років XX ст. негативно вплинули на якість і конкурентоспроможність вітчизняних товарів, робіт, послуг, впровадження сучасних методів управління якістю.
Ситуація ускладнювалась інтервенціями іноземних товарів, зниженням платоспроможності населення. Це пояснюється недоліками економічної політики, зокрема надмірною лібералізацією ринку, важелів у сфері управління якістю. До того ж акти законодавства, що регулюють відносини в цій сфері, не узгоджені між собою і не спрямовані на забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції, а діюча система державного регулювання не стимулює виробників до поліпшення її якості. Не створено інфраструктури, яка сприяла б поліпшенню якості, підтримувала інновації, немає інформаційного забезпечення, практично не проводяться навчання у сфері управління якістю та довкілля.
У центр економічної політики на сучасному етапі поставлено завдання всебічного підвищення технічного рівня і якості продукції, яка повинна втілювати останні досягнення наукової думки, задовольняти найвищі техніко-економічні, естетичні та інші вимоги споживачів.
Підвищення якості вітчизняної продукції в умовах ринкової економіки є однією зі складових механізму прискорення соціально- економічного розвитку суспільства, вимагає посилення дієвості державних стандартів на її технічний рівень.
У сучасних умовах при виробництві суден, вузлів, агрегатів необхідна кооперація між великою кількістю підприємств різних галузей промисловості. Науково-технічний прогрес у науці та техніці значно посилив роль метрології як науки про вимірювання. Це пояснюється тим, що без випереджуючого розвитку метрології неможливий прогрес багатьох напрямків науки й техніки і передусім розробка нових сучасних засобів вимірювання та їх практичне використання. Одним із важливих завдань метрології як науки про вимірювання є забезпечення єдності вимірювання та достовірності їх результатів, оскільки останнім часом різко підвищилися вимоги до точності вимірювань, збільшилася кількість вимірюваних величин.
Значно зросли вимоги до вимірювань у суднобудівний промисловості, до контролю за показниками якості продукції. Зростає роль міжнародної стандартизації', розширюються межі застосування стандартів ІСО. Спеціалізація виробництва робить необхідним проведення випереджувальних робіт зі стандартизації в галузі взаємозамінності деталей, агрегатів і вузлів плавальних засобів та застосування єдиної системи допусків і посадок. Взаємозамінність вимагає високого рівня вимірювальної техніки.
Ось чому засвоєння широкого кола питань, що стосуються метрології, стандартизації, взаємозамінності та технічних вимірювань, становить основу підготовки сучасного інженерно-технічного працівника судової галузі.
У першому розділі «Основи метрології» викладено методи технічних вимірювань, наводяться засоби вимірювань деталей гладких циліндричних, типових з’єднань.
У другому розділі «Основи стандартизації» наводяться основні дані зі стандартизації, розглянуто питання про роль стандартизації в забезпеченні технічного прогресу, а також про основні методи, що забезпечують виконання вимог взаємозамінності у суднобудівний галузі відповідно до Єдиної системи допусків і посадок.
Автори висловлюють глибоку подяку рецензентам за цінні зауваження і рекомендації, які сприяли поліпшенню рукопису.