1.3. Основні терміни метрології
Основні терміни метрології визначено згідно із Законом про метрологію та метрологічну діяльність (стаття 1), Законом про забезпечення єдності вимірювань, Декретом КМ про забезпечення єдності вимірювань.
У дійсних законодавчих актах застосовуються наступні поняття.
Вимірювання - відображення фізичних величин їхніми значеннями за допомогою експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних технічних засобів.
Єдність вимірювань - такий спосіб вимірювань, при якому їх результати, виражені в узаконених одиницях і похибках вимірювань, відомі з заданою вірогідністю.
Законодавча метрологія - частина метрології, що відноситься до діяльності, здійснюваної національним органом з метрології відповідно до державних вимог, що стосуються одиниць, методів, засобів вимірювань і вимірювальних лабораторій.
Метрологічна служба - сукупність суб’єктів діяльності і видів робіт, спрямованих на забезпечення єдності вимірів.
Національний орган з метрології - орган державного керування, уповноважений здійснювати керівництво діяльністю із забезпечення єдності вимірів у державі.
НД із забезпечення єдності вимірів - державні стандарти, застосовувані у встановленому порядку, міжнародні (регіональні) стандарти, правила, положення, інструкції й інші нормативні та методичні документи, що визначають вимоги і порядок проведення робіт із забезпечення єдності вимірів.
Характеристики вимірювань: принцип, метод, одиниця, похибка, точність, правильність і достовірність вимірювань.
Принцип вимірювань - фізичне явище або сукупність фізичних явищ, що покладені в основу вимірювань. Наприклад, вимірювання температури з використанням термоелектричного ефекту;
Метод вимірювань - сукупність прийомів використання принципів і засобів вимірювання. Засобами вимірювань є вживані технічні засоби, що мають нормовані метрологічні характеристики;
Одиниця вимірювань - фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин;
Похибка вимірювань - це відхилення результату вимірювань від істинного значення вимірюваної величини;
Точність вимірювань характеризується близькістю їх результатів до дійсного значення вимірюваної величини;
Правильність вимірювань - це якість вимірювання, що відображає близькість до нуля систематичних похибок результатів (тобто таких похибок, які залишаються постійними або закономірно змінюються при повторних вимірюваннях однієї й тієї ж самої величини);
Достовірність вимірювань - це довіра до результатів вимірювання. Вимірювання можуть бути достовірними і недостовірними, залежно від того, відомі чи невідомі ймовірні характеристики їх відхилень від дійсних значень відповідних величин. Результати вимірювань, імовірність яких невідома, не мають ніякої цінності і в деяких випадках можуть служити джерелом дезінформації.
Наявність похибок обмежує достовірність вимірювань, тобто вносить обмеження в число достовірних значущих цифр числового значення вимірюваної величини і визначає точність вимірювань.