7.1. Основні терміни та визначення

Роль і значення якості продукції постійно зростає під впливом потреб споживачів та технології виробництва, які весь час змінюються. Еволюційний розвиток технології можна простежити за певними етапами істотного підвищення продуктивності праці за рахунок створення комплексу систем машин і механізмів.

Якість як засіб задоволення вимог. Сучасний концептуальний підхід до формування виробничої стратегії визнає якість найефек­тивнішим засобом задоволення вимог споживачів і зниження витрат виробництва.

Відповідно до ДСТУ 180 9000-2001 «Системи управління якістю. Основні положення та словник», якість - це ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги.

Термін «якість» можна вживати з такими прикметниками, як погана, добра або відмінна. «Власний», на відміну від «присвоєний», означає «наявний у чомусь» саме як постійна характеристика.

Якість продукції машинобудування завжди є функцією багатьох чинників, що наочно зображено на схемі (рис. 7.1).

Вимога - це сформульовані потреба чи очікування, загально­зрозумілі або обов’язкові. Слово «загальнозрозумілі» означає, що є звичаєм або загальноприйнятою практикою дляорганізації ії замовників та інших зацікавлених сторін вважати потребу або очікування, про які йдеться, само собою зрозумілими.

Для позначення конкретного типу вимоги можна вживати означальні слова, наприклад: вимога щодо продукції, вимога щодо управління якістю, вимога замовника. Установлена вимога - це вимога, сформульована, наприклад, у документі. Вимоги можуть ставити різні зацікавлені сторони.

Градація - це категорія або розряд, присвоєні різним вимогам щодо якості продукції, процесів або систем, що мають однакове функціональне застосування. Якщо установлюють певну вимогу до якості, звичайно, зазначають градацію.

Задоволеність замовника - це сприйняття замовником ступеня виконання його вимог. Претензії замовників є зазвичай показником низького рівня задоволеності замовника, але їхня відсутність необов’язково свідчить про високий рівень задоволеності замовника. Навіть якщо вимоги замовника було узгоджено з ним та виконано, це ще не є неодмінною гарантією високого рівня задоволеності замовника.

Спроможність - це здатність організації, системи або процесу створювати продукцію, яка відповідатиме вимогам до цієї продукції.

Характеристика - відмітна властивість. Характеристика може бути власною або присвоєною, якісною або кількісною. Існують різні класи характеристик, такі як: фізичні (наприклад, механічні, електричні, хімічні або біологічні характеристики); органолептичні (наприклад, пов’язані з нюхом, дотиком, смаком, зором, слухом); етичні (наприклад, ввічливість, чесність, правдивість); часові (наприклад, пунктуальність, безвідмовність, доступність); ергономічні (наприклад, характеристики фізіологічні або пов’язані з безпекою людини); функціональні (наприклад, максимальна швидкість літака).

Характеристика якості - це власна характеристика продукції, процесу або системи, пов’язана з вимогою.

Присвоєні характеристики продукції, процесу або системи (на­приклад, ціна продукції, власник продукції) не є характеристиками якості цієї продукції, процесу чи системи.

Якість продукції тісно пов’язана зі споживчою вартістю, яка характеризує спроможність товару задовольняти певну потребу в різній мірі. Тому якість характеризує міру споживчої вартості, ступінь її придатності та корисності. Таким чином, споживча вартість становить основу якості, а остання відбиває рівень споживчої вартості, тобто кількісне задоволення суспільної потреби в продукції.

Потреби можуть бути актуальними та потенційними (сподівання споживача).

До складу властивостей входять «вимірювальні» - кількісні характеристики якості, котрі вимірюються у фізичних одиницях, і «невимірювальні» - якісні характеристики, що не підлягають вимірюванню фізичними методами. «Вимірювальні» та «невимірю­вальні» властивості об’єднуються загальним поняттям «показники якості», які обов’язково мають бути кількісними характеристиками.

«Вимірювальні» характеристики в основному є показниками якості за своїми значеннями та вимірністю. «Невимірювальні» властивості трансформуються в показники шляхом вимірювання їх значень якими-небудь фізичними методами (наприклад, колір можна «виміряти» довжиною хвилі) або оцінкою їх відповідності еталону (за бальною чи іншоюшкалою).

Якість продукції оцінюється на основі кількісного виміру її визначальних властивостей. Оцінка обумовлює з’ясування: які показники якості варто вибирати для розгляду, якими методами, із якою точністю визначати їх значення, які засоби для цього будуть потрібні, як опрацювати й у якій формі подати результати оцінювання.