Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

10.3. Відхилення та допуски розташування поверхонь

Для оцінки точності розташування поверхонь, як правило, призначають бази. Якщо базовою є поверхня обертання, то в якості бази розглядають ії вісь. База визначає прив’язку деталі до площини або осі координат, щодо якої задаються допуски чи визначається розташування нормованого елемента. Базою може служити і поєднання декількох елементів, наприклад загальна вісь або загальна площина симетрії декількох елементів (рис. 10.6).

Відхилення розташування характеризується відхиленням реального розташування елемента (поверхні, осі або площини симетрії) від номінального розташування.

Допуском розташування називають величину, що обмежує допустиме значення відхилення розташування поверхні. Для пара­лельності, перпендикулярності та нахилу допуску існує найбільше допустиме значення відхилення розташування поверхонь. Для спів- вісності, перетину осей та позиційного допуску допуск розташування задається двома способами: в радіусному або в діаметральному вираженнях.

Рис. 10.6


При розгляді відхилень розташування поверхонь відхилення форми не враховується (крім радіального та торцевого биття - це сумарні допуски).

Стандарт передбачає два види допусків розташування охоплюючих поверхонь і поверхонь, що охоплюються: залежні та незалежні.

Існують такі відхилення розміщення.

Відхилення від співвідносності щодо осі базової поверхні - це відстань між віссю поверхні обертання, що розглядається, і віссю базової поверхні на довжині нормованої ділянки Ь(рис. 10.7). Відхилення від співвідносності щодо спільної осі - найбільша відстань (Ді, Д2, ...) між віссю поверхні обертання, що розглядається, і спільною віссю двох або декількох поверхонь обертання на довжині нормованої дільниці (рис. 10.8).


Відхилення від паралельності площин - різниця між найбільшою і найменшою відстанями, які існують між площинами в межах нормо­ваної ділянки (рис. 10.9).

Відхилення від перпендикулярності - це таке відхилення кута між площинами від прямого кута (90°), яке виражається в одиницях по довжині нормованої ділянки (рис. 10.10).

Рис. 10.9. Схема відхилення від паралельності (а) і приклад його позначення на кресленні(б)


Рис. 10.10. Схема відхилення від перпендикулярності (а) і приклад його позначення на кресленнях (б)


Відхилення від симетричності - це найбільша відстань між пло­щиною симетрії (віссю) елемента (або елементів), що розглядаються, і площиною симетрії базового елемента в межах нормованої ділянки (рис. 10.11).

Рис. 10.11. Схема відхилення від симетричності (а) і приклад його позначення на кресленнях (б)