9. МАРКЕТИНГ У ВІВЧАРСТВІ

Перехід економіки України до ринкових відносин потребує більш повного і активного застосовування такого порівняно нового для нас методу, як маркетинг. Ще донедавна це слово можна було почути тільки у вузькому колі фахівців — представників зарубіж­ного ринку. Тепер воно все частіше вживається під час дискусій господарників, економістів, ділових людей, що займаються під­приємницькою діяльністю і шукають шляхи одержання прибутку на підставі спостереження і прогнозування ринку, вивчення попи­ту, розробки стратегії і тактики роботи на ринку. На деяких під­приємствах сформовано спеціальні служби маркетингу.

Слово «маркетинг» є похідним від англ. market, що в перекладі українською мовою означає «ринок». Узагалі маркетинг охоплює все, що пов’язано з роботою ринку.

У світовій практиці маркетинг виник у результаті багаторічної еволюції поглядів підприємців на свою діяльність і ринок, а та­кож науково-технічної революції, що забезпечила, з одного боку, найбільший асортимент товарів, а з другого — винятково високі темпи їхнього відновлення.

Як породження ринкової економіки маркетинг утворився ще на рубежі ХІХ — ХХ ст. спочатку в США, далі — в Англії, Франції, Німеччині у відповідь на запити споживачів. У цей період роз­ширилися можливості виробництва і різко ускладнилося стано­вище виробників на ринку, загострилася конкуренція. У резуль­таті виникло вчення про маркетинг. Від часу свого виникнення воно зазнало значної еволюції у своєму розвитку. Це було пов’язано з постійним ускладненням роботи на ринку в результа­ті прискорення темпів науково-технічного прогресу, успішного розвитку засобів зв’язку, оскільки завдяки їм виникли можливос­ті гнучко реагувати на зміну вимог споживачів і коливання рин­кової кон’юнктури. Через ці й інші причини поняття маркетингу постійно змінювалося. Сьогодні, наприклад, у світі існує понад 2000 трактувань поняття «маркетинг», кожне з яких характеризує ту чи іншу його сторону чи дає комплексну характеристику.

У традиційному, класичному, розумінні маркетинг — це підпри­ємницька діяльність, пов’язана з управлінням рухом товарів і по­слуг від виробника до споживача, або соціальний процес, за допомо­гою якого прогнозується, розширюється і задовольняється попит на товари і послуги через їх виробництво, надходження і реалізацію.

Як бачимо, основним у маркетингу є рух (переміщення) това­рів і послуг. Цим підкреслюється роль товарного руху і каналів збуту й ураховується важливість органів та різних соціальних груп, що пов’язані з маркетингом. Крім того, це значення уточнює поняття маркетингу, зводячи його роль до одержання тільки то­варів і послуг, незважаючи на те, що об’єктами можуть бути ідеї, люди, організації, цілі окремих людей і установ.

Щоб глибше зрозуміти суть сучасного маркетингу, Ф. Котлер пропонує короткі характеристики можливих наукових концепцій, за допомогою яких на ринку погоджуються інтереси виробників, споживачів і суспільства. Таких концепцій п’ять: удосконалення виробництва; удосконалення товару; інтенсифікація комерційних зусиль; маркетингу; соціально-етичного маркетингу.

Маркетинг охоплює багато видів діяльності, а саме:

♦ виявлення потреби клієнтів: яким потрібен товар, коли і де він буде потрібен;

♦ з’ясування того, скільки споживач бажає заплатити: чи до­сить цього для покриття витрат, що відбудеться з кількістю по­купців товару, якщо зміняться ціни;

♦ інформування споживачів про товари (послуги) і про умови, на яких можна їх придбати: чи треба рекламувати продукт, якщо треба, то як; чи наймати персонал для продажу;

♦ переміщення товару чи послуг від виробництва до його розпо­ділу: який транспорт використовувати; якщо йдеться про послуги, то важливо, чи споживач повинен приходити до виробника, чи можна замовити товар по телефону; яких посередників використовувати;

♦ налагодження взаємовідносин з організаціями із заготівлі та переробки продукції, створення реклами, виробництва упаковок, організації торгівлі з іншими країнами, накопичення та викорис­тання валютних коштів;

♦ бути впевненим, що потреби споживачів задоволені: чи спра­вді задоволено потребу; чи необхідний наступний ремонт або ін­ше післяпродажне обслуговування; що споживач радить для по­ліпшення продукту.

Перелічені елементи утворюють цикл маркетингу. Компонен­тами циклу є: визначення потреби, встановлення ціни, інформу­вання споживача, доставка продукту, обслуговування споживача.

Організація виробництва і збуту для конкретних споживачів становить зміст маркетингової діяльності. Тому можна сказати, що в маркетингу поєднано двоєдині і взаємодоповнювальні під­ходи. З одного боку, це ретельне вивчення ринку, або попиту, смаків і потреб, організація виробництва відповідно до цих по­треб, а з другого — активний вплив на існуючий попит або на фор­мування потреб і купівельних переваг.

Виходячи з цього, нами розроблено схему маркетингу у вів­чарстві (рис. 9.1).

Першим етапом у дослідженні ринкової кон’юнктури є ви­вчення попиту на продукцію вівчарства, або, за термінологією маркетологів, «аналіз споживача». На перший погляд, може зда­тися, що це питання сьогодні не стоїть, оскільки, як зазначалося в попередніх розділах, потреба у вовні забезпечується власним ви­робництвом тільки на третину, а м’яса баранини виробляється близько 1,8 %. Проте тут ідеться про загальну кількість товару. А попит на різні види вовни, різні види баранини залишається не вивченим. Саме потреба споживачів є основним об’єктом уваги виробників. Через задоволення потреб споживачів вони реалізу­ють свою кінцеву мету — одержання прибутку. Тому маркетинго­ва діяльність повинна починатись із всебічного і глибокого аналі­зу ринку та його можливостей. Знати, що потрібно покупцеві сьо­годні, і передбачати те, що він захоче купити завтра, — одна з головних заповідей маркетингу.

Це все має знати виробник. Його повноцінну діяльність забез­печують банки, страхові компанії, служби з ремонту машин та обладнання, ветеринарного обслуговування, з виготовлення пов­ноцінних комбікормів. Одержання виробником сировини забез­печується організацією низки процесів: забою, стриження, доїння тварин та ін. Реалізація її на переробку здійснюється різними каналами. Виготовленню готової продукції та її реалізації сприя­ють багато служб. А тому в маркетинговій діяльності не можна покладатися на інтуїцію і приймати суб’єктивні вольові рішення. Тут все має робитися на основі об’єктивної інформації.

Маркетинг здійснюється формуванням повних управлінських структур службами маркетингу в межах фірм, компаній та інших господарських структур.

Залежно від стану ринкової кон’юнктури у світовій практиці, за даними Г.П. Абрамової, у межах служби маркетингу найчасті­ше використовується вісім методів. Якщо попит на певну продук­цію негативний, то застосовується метод, що дістав назву «конвер­сійний маркетинг». Якщо попиту зовсім немає (звичайно, це мо­же стосуватися нового товару), тоді включається в дію метод, який називається «стимульний маркетинг». За ситуації, коли треба потенційний попит перевести в реальний, застосовують метод розвиненого маркетингу. За умов коливання попиту діє синхро­маркетинг. Коли попит знижується, використовують метод ре­маркетингу. У разі потреби стабілізації попиту діє метод під­тримуючого маркетингу, а за надмірного попиту — метод де­маркетингу. Коли необхідно звести попит до нуля, використову­ють протидіючий маркетинг.

У вівчарстві процес управління маркетингом не відрізняється від такого в інших галузях. Основними ланками його є: аналіз рин­кових можливостей, вибір цільових ринків, розробка комплексу маркетингу, управління маркетингом. Кожна ланка має цільові функції. Сукупність ланок та їх функцій становить процес управ­ління маркетингом. Успішний маркетинг у вівчарстві забезпе­чить виробництво конкурентоспроможної продукції вівчарства та ефективне функціонування галузі в умовах ринкової економіки. Останньому сприятиме також широке використання досягнень на­уково-технічного прогресу у виробництві продукції вівчарства не­залежно від форм власності та господарської діяльності.