Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2.2.3. Інтер’єр овець і методи його визначення

Під інтер’єром розуміють сукупність внутрішніх, гістологічних, біохімічних та фізіологічних показників організму у зв’язку з його конституцією і напрямом продуктивності. Інтер’єрний спосіб ви­вчення та оцінки якостей овець повинен бути пов’язаний з екс­тер’єрним. Лише в такому разі можна розраховувати на якісні результати.

При вивченні інтер’єру визначають температуру тіла, частоту дихання, морфологічні та фізіологічні показники крові, мікро- і макробудову різних органів, тканин і клітин; природну рези­стентність, стресостійкість, нервові реакції, поведінку, інтенсив­ність обміну речовин.

Дослідження інтер’єру дає змогу глибше вивчати складні фізі­ологічні процеси, конституцію нормальних тварин переважно для того, щоб визначити племінну цінність їх, правильно провести відбір і визначити найкращі прийоми вирощування та експлуа­тації.

Для вивчення інтер’єру застосовують різні методи: анатомо- гістологічний, фізіологічний, хімічний, гематологічний, ендокри­нологічний. Деякі дослідження проводять зажиттєво, а біль­шість — після забою овець.

Для зажиттєвого дослідження важливим є аналіз крові, стан якої характеризує найважливіші життєпрояви організму і дає змо­гу визначити конституціональні особливості, фізіологічний стан та характер продуктивності тварин. Визначають, зокрема, формені елементи крові, вміст у ній сухих речовин, лужний резерв, вміст гемоглобіну, загального білка, цукру, кальцію, фосфору, мікроеле­ментів, вітамінів, ферментів, амінокислот. Особливу увагу приді­ляють червоній крові, яка визначає активність окиснювальних процесів і важливі біологічні та господарські якості овець.

Останніми роками розширюється вивчення ферментів і груп крові овець для використання їх у селекції. Встановлюється коре­ляція між ферментами, групами крові та деякими господарсько- корисними ознаками — настригом чистої вовни, густотою, довжи­ною вовни, багатоплідністю, швидкостиглістю, оплатою кормів. Шкіра і вовна завжди є об’єктами вивчення, оскільки вони пов’язані із конституцією овець.

Контрольний забій овець з наступним розбиранням та обвалу­ванням туш значно поглиблює знання інтер’єру як показника кон­ституції, коли кожен орган або тканину можна зважити, виміряти, а також встановити об’єм. Вівці різних конституціональних типів істотно різняться між собою за розвитком скелета, загальним вихо­дом продуктів забою та їх якістю. Гістологічні, біохімічні й біофі­зичні дослідження товщини м’язових і вовнових волокон, функціо­нального стану органів і тканин, хімічного складу м’яса і жиру, складу та міцності кісткової тканини супроводжуються встанов­ленням внутрішньопородних і міжпородних особливостей овець.

Слід відмітити, що низка методів вивчення інтер’єру вже дав­но застосовується у практиці ветеринарії. Проте більшість їх склад­ні для вівчарства і поки що практично не використовуються.