3.2. Смушки

Ознаки для оцінювання. Смушок — це шкурка ягняти у віці 1 — 3 доби з волосяним покривом у вигляді завитків. Такі шкурки отримують від ягнят спеціалізованих порід: каракульської, со- кільської, решетилівської, малич, чушка. Оскільки за поголів’ям і якістю завитків каракульські вівці значно переважають решту порід, усі смушки часто називаютькаракулем. Усі ознаки смушка можна об’єднати в чотири групи: загальні товарні властивості, якість волосу, колір смушка, якість (типи) завитків. Ознаки кож­ної із зазначених груп можуть мати вади, які дефектують за нор­мативними характеристиками. Комплексна оцінка сировини вра­ховує різноманітність груп та сортів смушка (каракулю).

Загальні товарні властивості смушків характеризуються трьома ознаками: розміром, товщиною шкурки (міздрі) і масою одиниці її площі. Бажана велика за площею, тонка й легкашкур­ка. Досягти цього непросто, зважаючи на біологічні кореляції. Дуже тонка шкіра часто спостерігається у тварин ніжного типу. Саме це є причиною зменшення живої маси, а на 1 кг живої маси ягнят припадає орієнтовно 350 — 450 см² площі шкіри. Якщо вра­хувати, що жива маса ягняти при народженні коливається в ме­жах 1,5 — 5 кг, то звичайно його шкурка буде невеликою. Проте великі ягнята можуть бути грубого типу. Велика за площею шку­рка в такому разі товста, важка, з низькими смушковими якостя­ми. Оптимального поєднання властивостей каракулю досягають селекцією.

Якість волосу визначається такими ознаками: довжиною, товщиною, густотою, шовковистістю, інтенсивністю пігментації та блиском. За стандартом довжина волосу на шиї чорного ягня­ти має бути не більш як 35, а сірого — не більш як 40 мм. Пере­ростання волосу небажане. Селекцію проводять на коротковов- новість новонароджених ягнят, що сприяє збільшенню густоти вовни, хоч з посиленням густоти вона стає тоншою і завитки втрачають пружність. У разі збільшення товщини вовнинок зменшується густота вовни, завитки стають пухкими, а також зростає еліптичність ості (завитки утворює практично тільки ость), внаслідок чого зменшується шовковистість волосу (він стає сухим, жорстким, небажаним). Дуже тонке, як і дуже товсте во­локно, не створює глибокого («благородного») блиску волосу. Комплексна цінність смушка становить основу селекційного компромісу.

Колір волосяного покриву смушка може бути однотонним (чорний — арабі, коричневий — комбар, димчастий, бурий, бі­лий), сур (однотонно пігментований волос із світлою верхівкою), плямистим (підпалий, зворотнопідпалий, сідлоподібний), скла­деним (рівномірно змішані пігментовані й непігментовані волок­на). До останнього типу належать сірий колір — ширазі (змішу­вання білих і чорних волокон) та рожевий — гулігаз (змішування білого і коричневого волосу). Це підвиди шкурок за механізмом утворення кольору волосяного покриву смушка.

У виробничій і торговельній практиці смушки та ягнят смушко­вих порід овець поділяють на такі групи: чорні, сірі, сур, кольорові.

Типи завитків. Завиток — це група волосу, зігнутого у пев­ній формі або розміщеного в певному порядку. Існують такі види завитків: вальок (рис. 3.5), біб (цінні), гривки (менш цінні), кільце, напівкільце (малоцінні), горошок, штопороподібний, завитка, ласи, деформовані (пороч­ні). Цінність завитків ви­значається їх загальною будовою та структурними особливостями.

Вальок — це однодуго- вий лінійний (трубчастий) завиток закритого типу. Вісь завитості в нього паралельна до по­верхні шкіри. Ступінь завитості покривного волосу не перевищує форми замкнутого кола. Це найцінніший завиток.

Біб має орієнтовно таку саму структуру, як і вальок, але він коротший (до 12 мм).

Гривки — збіжні у формі гребеня або розбіжні у формі ялинки лінійні потоки майже не завитого, але паралельно розміщеного волосу.

Кільце — дводуговий завиток: одна дуга розміщується пара­лельно до поверхні шкіри, в друга — вертикально.

Напівкільце — однодуговий завиток, незамкнуте кільце якого розміщується вертикально по поверхні шкіри.

Горошок — багатодуговий завиток (дві — чотири дуги), вісь завитості вертикальна до поверхні шкіри, кінчики пучка волосу утворюють закритий вузол (горошину).

Штопор — багатодуговий завиток (понад чотири дуги), більш пухкий, кінці волосу виходять на поверхню завитка.

Зави тка — для неї характерні дві — три дуги, дуже розшире­на основа пучка волосу і звужена верхівка, нагадує завитки чере­пашки.

Ласи — ділянки смушка з паралельним розміщенням волосу.

Деформація — сухий («палений») волос, повстистість (кошма), вихрастість і ласоподібність (переростання і втрата паралельного розміщення волосу).

Смушкові групи і сорти каракулю встановлюють, врахову­ючи весь комплекс ознак (від якості шкурки до якості завитків). Проте в межах поділу шкурок за кольором базове значення мають три ознаки: типи завитків, їхні форма та розмір. Шкурки ягнят спеціалізованих смушкових порід овець поділяють на три смуш­кові групи — жакетна, кавказька, ребристо-плоска, а ягнят — на чотири смушкові типи — жакетний, кавказький, ребристий, пло­ский.

Форма валька і боба у шкурок, які відносять до жакетної гру­пи, напівкругла, а вальки довгі й середні з відмінною і доброю якістю волосу.

Кавказька група смушків також має завитки напівкруглої форми, проте для них характерна перерослість волосу.

Шкурки ребристо-плоскої смушкової групи мають ребристу або плоску форму валька, часто трапляються довгі вузькі гривки, можуть бути ласи. У шкурок перших сортів висока якість волосу. Високо ціняться жакетні та ребристо-плоскі смушки.

Формування смушка. Смушкова продуктивність овець фор­мується в період внутрішньоутробного розвитку плода й досягає апогею до моменту народження ягняти. Причини утворення за­витків каракулю повністю ще не з’ясовано. Одна з найперспективніших теорій ґрунтується на явищі групової переорієнтації волосяних фолікулів у шкірі, яке виникає через об’єктивні зако­номірності нерівномірного росту органів і тканин овець в онто­генезі. В цілому відома лише загальна специфіка формування смушка у зв’язку з періодом внутрішньоутробного розвитку плода.

Шкурка плода овець у ранньому віці (110 — 125 діб) назива­ється голяк (короткий, паралельно розміщений волос), у пізньо­му (125 — 145 діб) — каракульча (муаровий малюнок), за кілька днів до народження (у 145 — 150-добовому віці) — каракуль- каракульча (муаровий малюнок і окремі сформовані завитки), новонароджених ягнят — каракуль чи смушок(усі завитки сформовані).

Високо поціновується каракульча, яку можна отримати від передчасно народжених ягнят або від попередньо спарованих і забитих вівцематок, яких щороку вибраковують (20 %) для реалі­зації на м’ясо. Хоча каракулівники світу прагнуть селекційним шляхом так змінити спадковість овець, щоб мати каракульчу від новонароджених ягнят і створити новий смушковий тип — муа­ровий шовк.