1.2. Сушіння

Сушіння являє собою процес видалення вологи шляхом її випа­ровування із твердих, пастоподібних матеріалів, а також із суспензій, емульсій і розчинів.

У фармацевтичному виробництві сушіння здійснюється двома основними способами: нагріванням вологих матеріалів теплоносієм через непронпкиу стінку, що проводить тепло, тобто контактне су­шіння (а); шляхом безпосереднього зіткнення вологих матеріалів з гарячим газовим теплоносієм (повітрям), тобто конвективне або по­вітряне сушіння (б).

Іноді сушіння здійснюють шляхом підведення тепла до матеріалу струмами високої частоти (електричне), інфрачервоними променями (радіаційне), сублімацією при глибокому вакуумі (сублімаційне). У фармацевтичному виробництві його часто поєднують з іншими тех­нологічними процесами, наприклад, із грануляцією, подрібнюванням. Впроваджуються інноваційні засоби, що дозволяють інтенсифікувати процес (розпилення, псевдозрідження й ін.) і здійснювати його без­упинно, швидко, в оптимальному температурному режимі.

Так, сублімаційне сушіння основане на видаленні вологи із замо­роженого матеріалу шляхом переведення її безпосередньо із твердої фази в парову, минаючи рідкий стан, при цьому основна частина вологи видаляється при температурі О °С, інша - при температурі 30-40 °С. і іллишковому тиску 5—330 Па.

При розпилювальному сушінні суспензії, розчини й витяги розпо­рошуються в потоці гарячого повітря (150-250 °С) за допомогою дис­ків і форсунок, які швидко обертаються, що забезпечує інтенсивний процес сушіння завдяки великій питомій поверхні розпилення рідини.

Об’єкти сушіння

При оцінці об’єктів сушіння з метою вибору для них сушильно- и» обладнання насамперед враховують їх фізико-хімічні властивості й лі регатний стан. За цими ознаками всі продукти, що підлягають сушці, цілять на:

- сипучі й легкорозпушувані;

- пастоподібні й такі, що грудкуються;

- рідкі.

Властивості вологих сипучих і пастоподібних матеріалів характе­ризуються рядом теплофізичних величин і фізичних параметрів: пи- юмою теплоємністю, коефіцієнтом теплопровідності, температурою плавлення або розкладання, хімічною стійкістю в повітряному потоці, токсичністю, вибухонебезпечністю, здатністю утворювати електричні іаряди й деякими іншими, які необхідно враховувати при виборі спо­собу сушіння й сушильного обладнання.

Найбільшої уваги в хіміко-фармацевтичній промисловості потребу­ють такі об’єкти сушіння, як лікарська рослинна сировина, екстракцій­ні препарати з рослинної сировини, органів і тканин тварин, продукти хімічного й біохімічного виробництва (сульфаніламіди, антибіотики, кровозамінники й ін.). Як правило, вони мають ряд властивостей, що ускладнюють процес сушіння: погана сипкість, термолабільність, ви­моги до рівня залишкової вологості. Крім того, необхідне дотримання вимог фармакопейної чистоти й недопустимості бактеріального обсі­меніння об’єктів сушіння.

Виробництво лікарських засобів, включаючи й стадію сушіння, по­винне відповідати правилам організації й контролю якості лікарських препаратів, рекомендованих ВООЗ. 

1.2. Сушіння