1.2.1. Технологічна підготовка виробництва

Підготовча стадія виробництва - це період часу, необхідний і достатній для проектування і освоєння серійного виробництва нового виробу.

Підготовку виробництва виконують одночасно з покращанням організації виробництва і техніко-економічних показників роботи підприємства, на якому буде здійснюватися виробництво нової продукції.

Технологічна підготовка виробництва (ТПВ) передбачає широке залучення прогресивних типових технологічних процесів, стандартного оснащення (пристрої різного виду, необхідні для виконання робіт; різальні, вимірювальні та допоміжні інструменти); обладнання; засобів механізації і автоматизації виробничих процесів та комплексу інженерно-технічних і управлінських робіт.

ТПВ передбачає централізовану і децентралізовану системи розподілу робіт між загальнозаводськими і цеховими службами.

Централізація технологічних служб дозволяє проводити єдину технічну політику, оперативно впроваджувати передовий досвід, підвищувати продуктивність праці, а також здійснювати заходи щодо покращання якості продукції. Внаслідок цього більш доцільною потрібно вважати централізовану технологічну службу.

Під час вирішення питань ТПВ технологічні служби діють на різних структурно-організаційних рівнях підприємства: підприємстві в цілому, цехах, виробничих дільницях, робочих місцях і робочих зонах.

Підприємство - державна, приватна, змішана, іноземна, кооперативна або інша виробнича одиниця, яка створена з метою отримання товарної продукції і діє на теренах держави.

Цех - це головна виробнича одиниця машинобудівного підприємства. Цех складається з декількох виробничих дільниць. Цехи спеціалізуються на випуску певного виду продукції або на виконанні визначеного виду робіт. Цехи прийнято розрізняти за їх функцією у виробничому процесі: основні, допоміжні і підсобні.

Основні иехи виготовляють продукцію, для випуску якої створено підприємство. Наприклад, в електромашинобудуванні: цех магнітопро-водів, обмотково-ізоляційний, складальний тощо.

Допоміжні иехи обслуговують основне виробництво (ремонтні, інструментальні, енергетичні, арматурні).

Підсобні иехи випускають продукцію, що використовується основними цехами, наприклад, тару для пакування основної продукції.

Виробнича дільниия - це група робочих місць, організована за технологічним, предметним або технологічно-предметним принципами.

Робоче місие - елементарна структурна одиниця підприємства, де розташовані технологічне обладнання, частина конвеєра, оснащення і де знаходяться виконавці робіт.

Робоча зона - площа, в межах якої робітник виконує свої трудові дії. За діючими нормами на кожного працівника повинно припадати не менше 4,5 м~ виробничої площі.

Виробничі підприємства за рівнем уніфікації виробів, що продукуються, і рівнем механізації та автоматизації поділяють на спеціалізовані, тобто ті, що випускають однотипну продукцію; універсальні; комплексно механізовані, автоматизовані.

Виробництва за основною функцією поділяються на основне, допоміжне і дослідне.

За типом виробництва підприємства поділяються на одиничне, серійне і масове.

Одиничне виробниитво характеризується широкою номенклатурою виробів, що продукуються, і малим обсягом їх випуску.

Обладнання, оснащення і інструмент повинні бути універсальними. Таке виробництво вимагає досить високої кваліфікації робітників і інженерно-технічного персоналу, що спричиняє високу вартість продукції.

Серійне виробниитво маг обмежену номенклатуру виробів, що продукуються партіями, які повторюються час від часу, і відносно великим обсягом випуску. На таких підприємствах використовують високопродуктивне універсальне і спеціальне обладнання. У виробництві ширко застосовується спеціалізоване оснащення і інструмент.

Масове виробниитво має дуже вузьку номенклатуру і великі обсяги випуску виробів, які неперервно виготовляються упродовж тривалого часу. На більшості робочих місць виконується тільки одна операція, що знижує вимоги до рівня кваліфікації робітників. На таких виробництвах широко застосовують спеціальні верстати і автоматичні лінії, а таюж спеціальний інструмент. Собівартість продукції таких виробництв найнижча.

Під час ТПВ вирішуються проблеми виготовлення виробу в цілому, питання виготовлення деталей, складальних одиниць, заготовок, комплектів виробів, а також встановлюються шляхи забезпечення виробництва комплектуючими купованими і кооперативними виробами, отримання напівфабрикатів і створення запасів, необхідних для виробництва (доробків).

Виріб - предмет або сукупність предметів виробництва, що підлягають виготовленню на підприємстві.

Деталь - виріб, який виготовлено з однорідного за назвою і маркою матеріалу без застосування складальних операцій, наприклад, вал електродвигуна, його корпус і підшипникові щити, які виготовлені ливарними методами куванням або гарячим пресуванням.

До деталей прийнято також зараховувати зазначені вище вироби з нанесеним декоративним або захисним покриттям, а також вироби, виготовлені з захисним покриттям, нанесеним методами місцевого зварювання, з одного куска листового матеріалу.

Складальна одиниия - виріб, складові частини якого підлягають з’єднанню між собою на підприємстві-виробнику за допомогою застосування складальних операцій - скріплювання болтами, клепанням, зварюванням, пресуванням, склеюванням тощо, наприклад, ротор асинхронного двигуна, магнітопровід трансформатора, полюс машини постійного струму

Заготовки - предмет праці, з якого за домогою зміни форми, розмірів, властивостей матеріалу виготовляють деталь.

Комплект виробів - два або більше вироби, що не з’єднані на підприємстві - виробнику, які є набором виробів, що мають загальне експлуатаційне призначення.

Комплектуючі вироби - вироби підприємства-постачальника, які використовують як складову частину виробу, що продукується під-приємством-виробником.

Купований виріб - виріб або складова частина виробу, що отримується підприємством у готовому вигляді, який виготовляється за конструкторською документацією на іншому підприємстві.

Напівфабрикат - предмет праці, що підлягає додатковій обробці або складанню на підприємстві-виробнику.

Доробок - виробничий запас заготовок або складових частин виробу для забезпечення безперервного виконання технологічного процесу.