Головне призначення цього виду покрить - захист від корозії та надання виробу привабливого зовнішнього вигляду.

Лакофарбові матеріали наносять в один або декілька шарів. Багатошарові покриття дозволяють отримати нешпаристе покриття з високими декоративними та захисними властивостями Нижні шари покрить називаються ґрунтовочними і призначені для міцного зчеплення з основним матеріалом, а верхні шари (покривні) - надають поверхні необхідний декоративний вигляд та стійкість до дії зовнішнього середовища.

Лакофарбові матеріали за своїм призначенням і умовами експлуатації поділяються на такі групи: атмосферостійкі, обмеженої атмосферної стійкості для внутрішніх приміщень, для тимчасової консервації, водостійкі у прісній і морській воді, спеціальні (стійкі до опромінювання, біологічної дії, холоду тощо), масло- та бензостійкі, хімічно-стійкі, електроізоляційні. Крім того, за цільовим призначенням вони поділяються на автомобільні, авіаційні, електроізоляційні тощо, за декоративними властивостями - молоткові, шагреневі, флуоресцентні, цировочні, імітаційні, а за умовами експлуатації - тропічностійкі, для холодного та помірного клімату тощо.

Більшість лакофарбових матеріалів містять органічні розчинники, які за хімічною природою поділяються на групи: вуглеводні (бензин, уайт-спиріг, сольвент, ксилол, толуол), терпенові (скипидар тощо), кетони (ацетон, циклогексанон), прості та складні ефіри (бутилацетат, етилацетат, етилцеллюзольв, метил це ллюзольв), спирти (бутиловий, пропиловий, ізобутиловий), які містять хлор (трихлоретилен, тетрахлоретилен).

Отримання лакофарбових покрить складається з низки технологічних операцій, основними з яких є підготовка поверхні під фарбування, ґрунтування, шпаклювання, шліфування, фарбування, лакування, полірування та сушіння.