Пластичні маси (пластмаси) - це суміші, які містять у собі штучні високомолекулярні смоли (в’яжучі речовини), наповнювачі (азбест, коапін, кварцові або слюдяні порошки, скловолокна, мука з деревини, бавовняні волокна тощо), стабілізатори, пластифікатори, барвники, вспінювальні та інші речовини.

За фізию-хімічними властивостями в’яжучих речовин пластмаси поділяються на термореактивні та термопластичні

Термореактивні пластмаси під час нагрівання переходять у рідкий стан з подальшим переходом у твердий Прй наступному нагріванні вони не піддаються пластичній деформації. До таких пластмас належать композиції на основах формальдегіду, мочевиноформальдегіду, меламіноформальдегіду тощо.

Термопластичні пластмаси при нагріванні переходять у рідкий стан з подальшим переходом у твердий, але при наступному нагріванні вони знов можуть піддаватися пластичній деформації. До таких пластмас належать композиції на основах поліметилакрилату, полістиролу тощо.

У практиці використовують значну кількість способів виготовлення пластмасових виробів, застосування яких визначається конструкцією, розмірами та технологічними вимогами, які висуваються до готових виробів. Найбільш поширеними способами переробки пластмас є пряме компресійне і ливарне (плунжерне і трансферне) пресування, які застосовують для переробки термореактивних пластмас (реактопластів), а також лиття під тиском для переробки термопластичних пластмас (термопластів) та лиття під вакуумом.

Литі та пресовані деталі мають гладкі поверхні з шорсткістю R_a= 1,25 - 0,08 мкм, точність розмірів у межах 11-13 квалітетів і практично не потребують подальшої обробки різанням.