5. Збірники
„Збірник Святослава“ з 1071 р. У тісному зв’язку з досі згаданим перекладним письменством стоять два збірники Святослава з 1073 й 1076 рр. Обидва вони прийшли до нас з Болгарії в перекладі з грецької мови й мають свою назву звідти, що переписали їх для чернігівського князя Святослава Ярославича. Розкішний пергаментовий збірник з 1073 р., переховуваний в Московській Синодальній (Патріаршій) Бібліотеці, прикрашений багатьма чудовими мініатюрами. Одна з них представляє князя Святослава, який держить гарну позолочену книгу, жінку та дітей.
Характер збірника з 1073 р. означений вже його заголовком: „Збірник від* багатьох отців: виклади незрозумілих слів в Євангелію й Апостолі та в інших книгах, зложені коротко на пам’ять і на готову відповідь“. Свою головну ціль — виклад Святого Письма й інших церковних книг осягає збірник тй$г ~що~містить цілу енциклопедію
візантійської ученості.. Є тут і уривки з творів церкви й інших письменників на богословські теми, наприклад, статті про Святого Духа, символ Михайла Синкела, широкий кати-хйзм Анастасія Синайського про віру, й уривки з історичних, .філософських творів, з теорії риторики і т. д. Маємо тут також два найдавніші на українському грунті переклади покажчиків книг старого й нового завіту як справжніх, так і таємних та ложних — апокрифічних.
„Збірник Святослава“ з 1076 р. Другий „Збірник Святослава“ з 1076 р., простіший і мовою і змістом, пе-
реховується в Публічній бібліотеці в Петербурзі й містить статті релігійно-люрального характеру; короткі виклади СвяТШіг ПИСЬШГ, статті про молитву, піст, читання книг, „Поучення дітям“ Ксенофонта й Теодори. Є тут, між іншим, також Стословець патріарха Геннадія про віру, себто сто висловів про правила християнської віри й морального життя. Цей Стословець був дуже популярним на українському грунті в давнині; ним користувався Володимир Мономах при писанні свого „Поучення дітям“, Данило Заточник і т. д., він входив у цілості в такі пізніші збірники повчань, як „Ізмарагд“, „Златая цЬпь“ (Золотий Ланцюг) XIV ст. „Збірник Святослава“ з 1076 р. приніс також зразки того матеріалу, з котрого складалися такі дуже популярні на Україні „Пчели“, а саме: „Наставления Ісихія, єрусалимського пресвітера“ — вислови Ніла Синай-ського, ученика Івана Золотоустого.
"Пчела“. „Пчела“ — це збірник коротких висловів або афоризмів^ вибраних з Святого Письма, творів отців церкви и деколи світських письменників греко-римської поган-
ської старовини, упорядкованих або за азбукою авторів, або за початковою буквою висловів, або за змістом, наприклад, вислови про мудрість, любов, віру і т. д. Близькість таких висловів до народних приповідок відкривала шлях взаємним впливам на себе народних приповідок і перекладених афоризмів. Переклад „Пчели“ довершений на схід-но-слов ’ янськім грунті безпосередньо з грецького тексту в половині XIII ст. Одначе на Україні була відома також „Пчела“ південно-слов’янського перекладу.