10. Загальний погляд на перекладне письменство

Підводячи загальний обрахунок з поля перекладного письменства, бачимо, що Св. Письмо старого завіту не прийшло на Україну в повнім об’ємі, як це було з новим завітом. Причини цього треба шукати , в неоднаковім значенні старого й нового завіту в християнськім житті і богослужінні. Поруч з Святим Письмом прийшов на Україну досить широкий круг богослужебних книг і житій, які, розвиваючись на українському грунті, впливали на витворення аналогічного оригінального письменства. Широкий відділ нашої найстаршої перекладної літератури творили писання святих отців, що давали головну освіту нашим предкам, виховували їх, служили їм зразками до наслідування. Це був улюблений матеріал для читання. Бачимо тут переклади творив сливе всіх найбільше відомих грецьких і деяких із латинських отців і учителів церкви. Невисокий тодішній загальний культурний рівень на Україні був причиною, що вплив цій літератури на наше найдавніше письменство й життя зовсім не відповідав її об’ємові.

Зате запозиченим історичним творам судилося відіграти велику роль на українському фунті та вплинути на народження подібної літературі на місці. Одначе й вони, як і приро-дописні та географічні писання, цікавили тільки найосвіченіші шари України, а менш освічені допомагали собі збірниками або повістями, які відповідали тим вимогам душі, котрі задовольняли твори нородної усної словесності, що висловляли світогляд загалу українського народу, отже, пісні, голосіння, перекази, загадки і т. д. А що з народною поезією як поганською духовенство вело завзяту боротьбу, запозичена повість з своїм релігійним забарвленням, з своїм головно релігійним і повчальним характером, а бодай не чужа одному й другому, поволі заступала місце витіснюваної християнським світоглядом народної поганської поезії: бо все ж давала поживу фантазії й не підлягала таким нападам духовенства, як своя поганська народна поезія: задовольняла етичні й релігійні потреби, а до речі також естетичні і мистецькі смаки читача.

Ще більше значення для розвитку світогляду українців у давньому періоді нашої літератури мали апокрифи, які приваблювали читача та слухача своєю цікавістю, подаючи вістки, яких не знаходили деінде. Апокрифи заступали ще в більшій мірі поетичні твори, ніж повісті, а вдовольняючи релігійні почування маси, вони впливали дуже на вироблення релігійних поглядів і нового християнського світогляду взагалі. Усувало духовенство заклинання, то приходили на їх місце апокрифічні молитви, а відгадки своєї долі шукав наш предок у всяких ворожбитських книжках, які відповідають сьогоднішньому сонникові. Який великий вплив мала апокрифічна література на народні маси, доказом цього може служити та обставина, що ще сьогодні в далеких від культурних осередків закутках нашої Батьківщини за сволоком ' або за образами можна знайти засмальцьовані зшитки з „Ходженням Богородиці по муках“, з „Оповіданням Климента, папи римського, про дванадцять п’ятниць“ і зі „Сном Богородиці“.