Бібліотека Букліб працює за підтримки агентства Magistr.ua

3. "Перший Києво-Печерський звід"

Спосіб постання. Першим Києво-Печерським зводом називається поширений „Найдавніший київський звщ‘% продовжений Никоном. На початку була це тільки копія Літопису з 1039 р., тіЛьки місцями доповнена невеличкими вставками. Друга частина починалася' від статті, яка описує смерть Ярослава Мудрого в 1054 р.. й була самостійною працею укладчика, що користувався згадками й оповіданнями сучасників.

Між особами, що доставили Никонові матеріали для літопису, між іншими був київський тисяцький воєвода Янь Вишатич, про якого „Повість времеНйих Літ“ говорить під 1106 р.: „Умер Янь, добрий старушок, проживши 90 літ, в глибокій старості; він жив по-божому закону й не був гірший від перших праведників; від нього саме чув'і я багато річей, що й вписав у цей літопис так, як чув від нього; був бо муж добрий, і лагідний, -і покірний, повздержливий у всякій річі; його ж. і могила єсть в Печерськім монастирі, в присінку, де саме лежить тіло його, положене 24 дня місяця червня“.

Під 1051 р., а не під роком заснування Печерського монастиря 1062, подана широка стаття з історією цього монастиря від найдавніших часів до 1073 р., коли укладався „Перший К,иєвОгПечерський звід“.

Никонові доповнення. У „Найдавніший київський звід“ вставив Никон: переказ про напад хозарів на полян і про полянську данину мечами, подав вістку про побіду Святослава над ясами й касогами, про те, як корсуняни підкопали стіну, навозили землі з Володимирського валу, насипали її серед міста й Побудували тут церкву, про інші палати й церкви в Корсуні, про похід Мстислава з Тмуторокані на касогів, про його бій з Редедею і про виоудування ним церкви Богородиці в Тмуторокані, оповів про лиственську битву" того ж Мстислава з Ярославом і подав характеристику Мстислава. Все те вставив Никон, бо він був ігуменом у Тмуторокані, знав сусідів йоїр хозарів, ясів і касогів, певно, був і в Корсуні, що торговельними й політичними інтересами був тісно зв’язаний з Тмуторо-канню. Та Никон не тільки доповнив, але й продовжив „Найдавніший київський звід“, а саме смертю Ярослава та його заповітом дітям, розділом держави між Ярославичами, вістками про війни з торками й половцями, довгим оповіданням під 1051 р. про те, „задля чого назвався Печорський монастир“, одрвіданням ппо печерських по-движників Дам’яна, Єремію, Матвія й Ісакія, в котрім н£ було ще пізніших вставок про те, як Матвій побачив у церкві осла на місці ігумена Никона, що спізнився до церкви. Далі Никон оповів про тмутороканські події в 1064—1066 рр., про потвору-дитину, про планетників на основі бповідання Хна ьишатича і закінчив свою працю докорами Ярославичам за те, що нарушили заповіт батька про братню любов, чим почав своє продовження.

Переказ про хозарів. З народних переказів, якими користувався Никон, переказ про хозарів указує на первісну пісенну форму:

По смерті братів, — оповідає літописець, — хозари знайшли полян, що оселилися на тих горах і в лісах, і сказали: дайте нам данину. Поляни подумали й дали їм від диму меч. Хозари віднесли його до свого князя й старшини, і сказали: ми знайшли нову данину. — Де? — запитали вони. — В лісі на горах над рікою Дніпром. — Що це таке? — Вони показали. меч. Тоді сказали хозарські старушки: Негарна данина, княже, ми дійшли до них, володіючи зброєю, гострою тільки з одного боку (себто шаблями), а у них зброя, гостра на обидва боки; вони братимуть данину від нас і від інших земель.

Боротьба Мстислава з Редедею. Про боротьбу Мстислава з Редедею передав літописець ось що:

В тім же часі був Мстислав у Тмуторокані й пішов на касогів. Почувши це, касозький князь Редедя вийшов проти нього й, коли стали обома полками проти себе, Редедя сказав до Мстислава: „Для чого іубимо дружину між собою? Та зіВДмся самі поборотись; коли ти віднесеш побіду, візьмеш мій маєток і мою жінку і мої діти та мою землю, а коли я віднесу побіду, візьму все твоє“. І сказав Мстислав: „Хай буде тар!“ І сказав Редедя до Мстислава: „Не зброєю биймося, тільки борімося!' І почали сильно боротися. А коли довго боролися, Мстислав почав знемагати, бо Редедя був великий і сильний. 1 сказав Мстислав: “О, пречиста Богородице, поможи мені; коли бо віднесу над ним побіду, поставлю церкву в твоє ім’я". І по цих словах ударив ним об землю та вийняв ніж і зарізав Редедю. Потім пішов в його землю, забрав увесь його маєток і наложив данину на касогів. 1 прийшовши до Тмуторокані, заложив церкву св. Богородиці й вибудував її; вона стоіїь і до сьогодні в Тмуторокані.

Magistr.ua
Дізнайся вартість написання своєї роботи
Кількість сторінок:
-
+
Термін виконання:
-
днів
+