Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

2. Ісаія (Йоаким) з Кам’янця

Життєписні дані про письменника. З видавничим рухом для національної самооборони в’яжеться й подорож уродженця Кам’янця на Поділлі Йоакима в Московщину. Освіту одержав Йоаким вдома, де навчили його „святих книг першого закону божого й другого, святих догм і святобливого богослов’я і святої філософії“. В дитинстві повмирали йому батьки й він вступив у Кипріянів монастир в Молдавії, де з іменем Ісаії прийняв чернецтво; там і висвячено його на диякона. Проживши якийсь час у Печерській Лаврі в Києві, він опинився у Вільні, звідки виїхав до Москви, щоб роздобути для друку „Бесіди євангельські“ в перекладі ченця Сильвана з грецької мови, текст Біблії слов’янською мовою з царської бібліотеки й Житіє київського Антонія.

Цю подорож відбув Ісаія в липні 1561 р. по невдатній спробі 1560 р. литовського посла Михайла Гарабурди купити в Москві згадані „Бесіди“ Золотоустого та Євангеліє. Хотячи прислужитися московському урядові, він вказав на якісь зносини з польським королем митрополита Йоасафа, що приїхав у Московщину від царгородського патріарха. Йоасаф відплатився Ісаії тим, що звинуватив його в єретизмі, й Ісаія наразився „на безчестя й терпіння й обмову з допіканням і різні злоби й насмішки з боку деяких московських людей, ченців і білих“. Що більше, він просидів довгий час в арешті, хоч приїхав „на малий час, а не на життя“, як писав з гіркою іронією. Про релігійний характер звинувачень, що посипалися на нього, свідчать слова Ісаії про ченців, що це „тільки на словах християни й ченці задля мантій“, і про себе, що з’явився на Московщині „не віри шукати, ні про віру розмовляти“. Звинуваченого Ісаію вкинули до арешту спочатку у Вологді, потім у Ростові.

Писання. 1 от з Вологди пробував Ісаія оправдати себе й вияснити обставини, серед яких попав у Москву, причому і написав, що це митрополит Йоасаф яко „нетямущий старчик і белькотуха баба“ набрехав на нього в часі його неприсутності. Лист або не дійшов до царя або не справив враження на нього й Ісаія сидів далі в арешті. В 1566 р., як засланий уже до Ростова, він написав непозбавлений літературної вартості „Плач“, де роздумував про марність усього на землі й потішав себе надією, що за тісний арешт в московській землі одержить нагороду на тім світі. У травні наступного року звернувся Ісаія до царя Івана з ісповіданням віри, а підкреслювання в нім троїстості осіб в Бозі й дійсності втілення Бога промовляло б і за тим, що Ісаію звинуватили в соцініанстві. Та й ісповідання нічого не помогло. Щойно 1582 р. закликали Ісаію до

Москви, де він справив позитивне враження на царя. Одначе з огляду на війну з Польщею не міг повернутися до рідного краю і на чужині написав у 1591 р. „Коротке оповідання про великого й преподобного отця Максима Грека“, тоді ж уложив оповідання про свою подорож і долю коротше порівняно з тим, яке читав Іван Грізний в 1582 р. Крім того, Ісаія переклав або тільки скопіював 1590 р. на замовлення патріарха Йова „Толкування Те-офілакта Болгарського на Євангеліє Матвія й Марка44. Була це перша письменська робота Українця, зроблена на замовлення московської духовної влади. Начитаність у біблійних, богослужебних і церковно-історичних книгах відбилася між іншим в чистій церковно-слов’янській мові Ісаії, вільній од українізмів. Так змарнував своє життя на чужині Ісаія, „русин“ з Кам’янця, з безсумнівним літературним хистом.